Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА»

– Ну?..

– Сварилися часто… Бо вона за тим Зiньком пропадала… Оце той самий, що первий побачив сьогоднi вранцi вбитого…

– Ах, дак це той самий! – сказав слiдчий, а вислухавши, що сусiд Юхим зустрiв Зiнька, як вiн виходив од убитого, подумав: «Ну, тепер видима рiч: злочинцiв тягне на те мiсце, де злочинство вчинено… I дiтей одведено, щоб не були на завадi…»

Вiн почав розпитувати Копаницю далi i "таки примусив" його сказати, що вiн нi на кого не думає, тiльки на Зiнька.

«Так їх ловити! Так!» – думав слiдчий i звелiв старшинi привести Зiнька, Юхима, Ївгу та ще кiлькох свiдкiв, яких простiсiнько пiдказав йому «нехотя»моторний Копаниця. Тим часом лiкар скiнчив свою справу, i вони вдвох подалися до волостi – допитувати свiдкiв.

Свiдки вже були там готовi. Ївги самої ще не було з Чорновуса: нiяк не могли її там iзнайти.

«Дiло просте! – думав собi слiдчий, сiдаючи за стiл. – Один з грубих сiльських романiв, та й годi. Ну, треба трошки напружити нерви в героя цього роману, – тодi легше буде його пiймати. Облишмо ж його на сам кiнець, на закуску». I почав допитувати Юхима.

Свiдкiв усiх добрано таких, що вони в один гуж тягли. Дедалi слiдчий упевнявся все дужче й дужче, що вiн нiяк не помиляється. Найбiльше – Рябченкове свiдчення подавало йому силу дрiбниць, з яких можна було скласти щось суцiльне, i те суцiльне зовсiм обвинувачувало Зiнька.

Вiн хотiв би допитати його навiть пiсля Ївги, та Ївги все не було. Доводилось заходитися спершу коло нього.

– Зiновiй Сиваш!

Зiнько давно вже дожидався на волосному рундуцi своєї черги i трохи дивувався, що всiх допитано, а його так довго держать. Зрадiв, як нарештi почув своє прiзвище. Увiйшов у волость, уклонився двом панам, що сидiли за столом, i став бiля дверей.

– Ти Зiновiй Сиваш? – спитався слiдчий.

– Я.

– Пiдiйди ближче.

Зiнько пiдiйшов.

– Ближче, ще ближче! Аж сюди!

Зiнько пiдiйшов iще ближче.

– Да, ти – Зiновiй Сиваш… – сказав iще раз слiдчий, вимовляючи слова з протягом та з притиском i гостро дивлячись на Зiнька. – Дак от який ти, Зiновiй Сиваш!.. Скажи менi, це ти перший побачив убитого?

– Я.

– I ти знаєш, хто його вбив?