TextBook К в я т к о в с ь к а. Ну, то прощавай, моя яскулечко: треба на репетицiю бiгти… А ми всi так за тобою, так за тобою… мов у жалобi… Ну, будь же здоровенька та веселенька та нас швидше потiш!
Обнявши, виходить, але зустрiчається в дверях з Кулiшевичкою й зупиняється.
В И Х I Д IX
Тi ж i Кулiшевич.
К у л i ш е в и ч. Куди розiгналась, дзиго? Постривай! (Лучицькiй). Уже тут? Ну, хвалити бога, а то всiх налякала… (Обнiма). Змарнiла, змарнiла… Ну i чого б ото, Марусе?
Л у ч и ц ь к а. Так чогось… простудилась, певно.
К у л i ш е в и ч. Чого доброго! А у нас брешуть, що нiби посварилась…
Л у ч и ц ь к а. З ким?
К у л i ш е в и ч. Та, не тобi кажучи, чи з Жалiвницьким, чи з Квiткою…
К в я т к о в с ь к а. З Квiткою, з Квiткою.
Л у ч и ц ь к а. З якої речi? Це мене просто iритує: нема чого, так хоч брехати з нудьги i другого вплутувати… (Скида шаль i вiялом почина махать у лице).
К у л i ш е в и ч. Та ти плюнь! Бачиш, вiн, нещасний, ника усюди, як тiнь сновига… ну, так вони i постерегли…
К в я т к о в с ь к а. Та й Жалiвницький волосся собi рве…
Л у ч и ц ь к а (нiяково). I не нещасний, i не сновига… а тiльки у кожного очi великi: всякому до мене дiло, всяк хоче покопирсать у чужому серцi…
К у л i ш е в и ч. Та цур йому, годi! Не варт i гнiватись! (Обнiма). От приходь на сцену, так всiм i роти зацiпиш!
Л у ч и ц ь к а. Ще не знаю… сили нема.
К в я т к о в с ь к а. Краще поберегтись.
К у л i ш е в и ч. Чого там? Удар лихом об землю, та скоком, та боком! (Сiпа її). Ох, нiколи, треба бiгти… (Цiлує). Тривай, i забула! Ще менi отой гладкий нав'язав до тебе листа… Чи не згубила?..
К в я т к о в с ь к а (постерiгши, мiмiкою). Ну, менi пора! Бувайте! (Хутко виходить).
К у л i ш е в и ч (пошукавши). Ось вiн, ось!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Талан » автора Старицький Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДIЯ ДРУГА“ на сторінці 9. Приємного читання.