Розділ «Дія друга»

Зінька. Не оглухла!

Настя. Потанцюй «ножнички» або «жидівочку»! Як я колись танцювала, господи, гарно!

Писар (до Самрося). Братєц! У вашої супруги голос херувими і серафими!.. Зеніда Андреєвна, краще воспойтє што-лібо!

Самрось. Зінько! Поцілуй мого побратима.

Писар. Позвольте, по-родственному!

Зінька (з криком). Не підступай! Коли б ти знав, який ти мерзенний, гидкий!..

Самрось (кричить). Цілуй!

Зінька (твердо). Ходім! Там при всіх поцілую!.. Наодинці, у закутку, не так смачно!.. Правда, матусю?

Пішли.

Ява 8

Роман (ввійшовши, довго ходить замислившись). Так, так!.. Я мушу розказати Хведоні все, все… Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує!.. Вона непорочна, як дитя. «Устами дитяти глаголить сам бог!» І коли вона скаже, що я винен перед Зінькою, тоді… А все ж таки не хочу ані зерна таїти, розкажу!..

Ява 9

Зінька (вибігла з бокових дверей розчіпчана). Тут не перешкодять тобі вбити мене!..

Самрось (з пляшкою в руці, його держать). По морді дати моєму побратимові, моєму найлюбезному!..

Роман (схопив його за груди). Скажений, опам’ятайся!

Самрось. Пусти, уб’ю!

Зінька. Пусти його, Романе! Благаю тебе пусти!..

Ява 10

Ті ж, писар, старшина, Настя і всі гості.

Писар (до Самрося). Братєц, образумтесь! Я нікоторої обіди!.. Сестриця!..