Розділ «Дія друга»

Зінька. Підійди ближче! Підійди!.. Я тобі баньки видеру і пащеку роздеру!

Старшина. Такого коліна люде, а нікоторої образованості!

Роман (однявши пляшку у Самрося, пха його). Геть, п’яне барило!

Самрось. Не хочеться тільки заходжуватись…

Роман. Не хвались!

Настя. Ой Зіню, душко моя, як же таки так?

Зінька. Мовчіть, мамо! До серця доходе, все виявлю, все!.. Привселюдно виявлю!..

Настя. Господь з тобою, моя дитино!

Писар. Ну, мир! З чортзна-чого неприятності! Роман Сафронович, подайте друг другу руки – і амінь.

Роман. Ви що тут за мировий?

Писар. Я по-родственному!

Роман. Під три чорти!

Настя. Ну-ну, ти, болване! Це мій гость.

Роман. То й цілуйтеся з ним.

Настя (з ляком). Що?

Самрось. Сказав би я тобі слово!..

Роман. Відкашляйся, коли в горлі застрягло!

Самрось. Аз-буки-буряки, печеная редька!.. Тьху на твою вченість! (Пішов).

Старшина. Ходім, ходім!.. Люде образовані, а таку необразованість заводите, нікоторої прибавки!.. Краще потанцюємо кандреля.

Писар. Отлічно! Акціос!.. Братєц будуть ваш візовой… Амбажуйте мою мамашу. Пішли.