Розділ «Дія друга»

Зінька. Пожиркуєте?

Настя. Як? (Убік). Вона ревнує! Недаром я постерегла. (До писаря). Ходімо до гурту.

Писар (гра на скрипці і співа).

І гулять будем,

І пить будем,

А смерть прийдеть —

Помирать будем!..

Пішли.

Зінька (сама). Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати! Всі праведні, всі безгрішні!».. Ох, коли б швидш у Київ!..

Ява 7

Самрось, писар, Настя і Зінька.

Самрось. Щоб моя жінка не потанцювала, як я того захочу! «Нікогда і вовік…» Буде танцювати й дріботіти!.. Кума-лавошниця нотної виводе. (Співа).

А на мене мій муж ворчить,

Що у мене хвартух стирчить!..

А моя жінка і через ноту виведе!

Писар. Самросей Сафронович! Позвольте вашу ручку. Ну і уважаю ж я вас, господи!..

Самрось (кричить). Во хрунт!

Писар (випинається). Рад стараться!

Самрось. Рівняйся, націляйся!.. Мамаша! Оце достометний чоловік. Я вже з ним побратався! Зінько, марш танцювати!

Настя. Чуєш, Зіню, що муж приказує!