TextBook Бажав би він чоло до лона притулить
І чути серденько, як до його стучить,
Та й ще чогось бажав – чого, шкода казати,
Ще порано мені про те оповідати.
ХСVІІ
Самітницькі – лісні блукання ті й мечти
Від Юліїної не вкрились ніжності.
Та нас Інеза, а не Юлія вражала,
Що синові ніже нічим не докучала,
Ні дивуваннєм, ні догадками, ніщо…
Невже ж би то вона не дбала ні про що?
Чи бачити того нічого не хотіла,
Чи виявити б то, пройдоха, не здоліла?
ХСVІІІ
Чудна, а тим часом звичайна дуже річ.
Наприклад, інший пан, що пані його, пріч
Його самого, й ще… Отак же! І забувся,
Де й на яку про се я заповідь здобувся.
(А вже, як гріх кому на очі викидать,
Не помиляйсь ніже: повинен добре знать).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня перва (част. 3)“ на сторінці 4. Приємного читання.