TextBook Дон Жуан
Бо певність восхиту під пару не підходить.
LХХХІХ
Тут певно розумів поет і вопіяв
До роду людського, щоб кожен добре знав:
Те, що між нас і так усяке добре знає
Або ж навпослі, що воно таке, дознає:
Що ми не любимо, як нам хто перебє
Обідать, чи любить все, що в любові є.
Про «восхит» більш теперя не скажу ні слова,
Та «певність», двері щоб замкнуть, була готова.
Наступний розділ:
3. Пісня перва (част. 3)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Пісня перва (част. 2)“ на сторінці 23. Приємного читання.