TextBook І заміру свого в високу красоту,
На міць свою, немов на шанець, уповала,
А честь арматою потужною вважала
І мудро почала про серце міркувати,
Що розуму над ним не треба вартувати.
Чи певно ж досягла мети високої тієї,
Небавом знатимеш із повісті моєї.
LХХХІІІ
Се був безвинний і можебний разом план,
А у недолітка який же б то скандал
Вчепився гострими, як в тигра, пазурами?
Хоч би ж і так було, спасенними ділами
Серденько Юлії, спокоїлось; а се
Хто має, сміючись, олжу перенесе.
Бо й християне дно дного не раз палили,
Впевнившись, що таке й апостоли б чинили.
LХХХІV
Коли б же тим часом Альфонс її скінчивсь…
Не дай їй, господи, щоб помисел зявивсь
Такий у неї (тут вона перехрестилась).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Пісня перва (част. 2)“ на сторінці 20. Приємного читання.