Культурна типологія та її основні варіанти

Основи культурології

Культура, будучи органічною цілісністю, складається з безлічі складних підсистем. У цілому кожний елемент системи є необхідною, але не достатньою умовою функціонування культури. Елементи взаємодіють між собою, створюючи складний живий організм культури. Для найбільш повного і плідного вивчення культури в культурології застосовується метод класифікації, або типології, що являє собою метод наукового пізнання. Суть типології полягає в уявному поділі соціокультурних систем і об'єктів на елементи з метою їх групування на основі узагальненої ідеалізованої моделі, або типу культури. Така методологія вимагає системних знань про склад елементів культури, зв'язки, функції, відносини, рівні організації, систему пріоритетних векторів її розвитку.

Спроби вивчити всі основні типи та форми культури актуалізували проблему пошуку критеріїв, на основі яких може бути здійснена систематизація та типологія культурної реальності. Визнання культурологами різних критеріїв та підстав типологізації зумовило існування в сучасній науці різних варіантів типології культури, на яких ми зупинимося детальніше.

Формаційна типологія. В її основі - ідея про буття культури як закономірну зміну суспільно-економічних формацій. Формаційний підхід був запропонований марксизмом. Він виходить з того, що визначальним є розвиток матеріальних засад суспільства, що людство розвивається через зміну суспільно-економічних формацій: первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної. Оскільки економіка являє собою основу, базис суспільства, то кожній формації відповідає свій тип культури. Сам по собі цей підхід як обґрунтування ідеї закономірності поступального розвитку людства і єдності всесвітньо-історичного процесу являв собою значне досягнення в розвитку культурологічної думки. Але з часом він перестав відповідати новій пізнавальній ситуації, котра склалася в середині ХІХ століття.

Цивілізаційний підхід. Картина однолінійного прогресу в історії людства почала викликати сумнів у зв'язку з відкриттям нових цивілізацій, культур. Великомасштабні етнографічні, археологічні дослідження привели до ідеї паралельного існування в історії замкнених культурних світів. Це відкриття привело до формування в культурологічній теорії нового, локально-цивілізаційного підходу, коли культуру будь-якої спільноти стали розглядати відособлено, як самостійне явище. Дані ідеї було покладено в основу цивілізаційної типології, про що йтиметься нижче. Цивілізацій-ний підхід відповідає циклічній схемі розвитку культури. Локаль-но-цивілізаційний підхід сприяв подоланню європоцентризму, створював передумови для глибокого вивчення інших культур. Якщо формаційний підхід більшою мірою відповідав аналізу соціально-економічних процесів та соціологічним категоріям, то циві-лізаційний - культурологічним, де більшою мірою враховуються духовні цінності.

Регіональний підхід до культурного розвитку людства дає системне бачення людської культури взагалі, розкриває культурну самобутність регіону, показує взаємозв'язки і взаємовпливи культур різних народів.

Під культурним регіоном розуміють певну єдність етнічно-родових, національних, духовних характеристик, що проявляються у схожості таких складових соціуму, як традиції, релігія, культурні зв'язки, етико-естетичні норми, світоглядні принципи. Центральне місце при порівняльній характеристиці культурних регіонів належить базовим цінностям.

Основні фактори, що формують культурний регіон: територіальна спільність; спільність історії; схожість природних умов; спільність соціально-економічних умов, у яких формувалися відповідні національні культури регіону.

Слід відзначити особливу конститутивну роль релігійного фактора у формуванні культури кожного регіону, визначення специфіки регіональної культури неможливе без аналізу домінуючої релігії. У зв'язку з тим, що пануюча релігія виражає базові духовні цінності суспільства і на цій основі говорять про конфуціан-сько-даоський, індо-буддійський, ісламський, християнський тип культури, то можна в рамках регіонального підходу говорити і про релігійну типологію культури. Так, духовною основою формування європейського регіону стало християнство з його ідеєю неповторності людської індивідуальності, що сприяло розвитку особистіс-ного начала в європейській культурі; роль релігійного фактора у формуванні культури регіону найбільш яскраво виявилася в арабо-мусульманській культурі.

У сучасному світі виділяють такі культурні регіони: європейський; далекосхідний; індійський; тропічно-африканський; ара-бо-мусульманський; латиноамериканський.

Коротку характеристику кожного з регіонів визначимо через ціннісне ядро відповідних культур, що є плідним також при розгляді парадигмального підходу до типології культури, про що йтиметься пізніше.

Європейський культурний регіон. Основні цінності: раціоналізм; сцієнтизм - культ науки і техніки; антропоцентризм і ак-тивізм - коли людина протиставляє себе природі як щось особливе і прагне до активного оволодіння світом; персоналізм - високе цінування особи, її права на свободу, самореалізацію, автономність і пов'язаний з цим індивідуалізм; динамізм, орієнтація на нове; демократичні ідеали - свободи, рівності, толерантності. На ґрунті такої духовності сформувалась європейська цивілізація.

Далекосхідний культурний регіон. Цьому регіону, де домінує Китай, притаманні такі традиційні цінності:

• орієнтація на підтримку способу життя нащадків, шанування старших, орієнтація на сім'ю, колектив, державу, суспільство; з цим пов'язана ідеалізація минулого, культ древності;

• підпорядкування індивіда соціальному цілому, звичаям, традиціям, суспільним правилам, необхідність відповідати певному соціальному стандарту; індивідуальні якості повинні проявлятися в жорстко визначеній формі, вираженій у складному ритуалі (церемонії);

• прагнення до практичної користі, конкретного щастя на цьому світі шляхом внутрішнього самовдосконалення; соціальна етика та практика управління тут завжди відігравали більшу роль, ніж містика та пошуки спасіння;

• поклоніння природі: у спілкуванні з природою вбачався контакт з вічним потоком буття; природа тут не була відгородженою від людини ніякими релігійними доктринами (як у європейському та арабському світах).

Індійський культурний регіон. Основні цінності знайшли відображення в головних релігійно-філософських вченнях:

• орієнтація на подолання страждань шляхом самовдосконалення;

• прагнення до самореалізації людини через заперечення своєї емпіричної природи і злиття зі світовим духом;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи культурології» автора Сандюк Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурна типологія та її основні варіанти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Основні культурологічні категорії

  • Категорія "цивілізація"

  • Категорія "цінність"

  • Поняття "ідентифікація"

  • Поняття "ментальність"

  • Категорія "культурна динаміка"

  • Поліфункціональність культури

  • Культурна типологія та її основні варіанти
  • Тема 2. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ

  • Психоаналітична концепція походження культури З. Фрейда

  • Ігрова концепція походження культури Й. Хейзінги

  • Тема 3. ТЕОРЕТИЧНІ СХЕМИ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ЗМІН

  • Циклічні теорії культурного розвитку

  • Тема 4. КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

  • Філософія культури О. Шпенглера

  • Тема 5. РЕЛІГІЯ ТА МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Основні структурні елементи релігії

  • Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя

  • Соціокультурні функції мистецтва

  • Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки

  • Тема 6. ТЕХНІКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Розділ 2. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КУЛЬТУРНИХ СВІТІВ

  • Тема 8. ДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СХОДУ

  • Культура Давнього Єгипту

  • Цивілізація Давньої Месопотамії

  • Культура Давнього Китаю та Давньої Індії

  • Тема 9. АНТИЧНА КУЛЬТУРА

  • Культура елліністичної епохи

  • Античне мистецтво

  • Тема 10. КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Основні субкультури середньовічного суспільства

  • Мистецтво європейського Середньовіччя

  • Тема 11. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

  • Суперечливість Ренесансної культури

  • Тема 12.КУЛЬТУРА НОВОГО ЧАСУ

  • Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу

  • Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі

  • Основні мистецькі напрями Нового часу

  • Тема 13. КУЛЬТУРА НОВІТНЬОЇ ЕПОХИ

  • Мистецтво Новітньої епохи

  • Мистецтво постмодернізму

  • Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів

  • Розділ 3. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

  • Ранні форми релігії

  • Тема 15. НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНІ РЕЛІГІЇ

  • Релігія Давньої Греції

  • Релігійні вірування давніх римлян

  • Пізні національні релігії

  • Специфіка індуїзму як національної релігії Індії

  • Конфуціанство - національна релігія Китаю

  • Іудаїзм - національна монотеїстична релігія

  • Тема 16. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

  • Виникнення та еволюція християнства

  • Православ'я

  • Протестантизм

  • Іслам

  • Основи віровчення та культу. Шаріат

  • Тема 17. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ЕКОНОМІКИ

  • Культурно-етичні засади господарювання: історія та сучасність

  • Глосарій

  • Список літератури