• вимога доброзичливого ставлення до всього живого і неспри-чинення йому шкоди ("ахімса"); це пов'язано з ідеєю єдності життя в усіх його проявах, що реалізується у вічному круговороті переселення душ; ця настанова набула особливого звучання в умовах сучасної екологічної кризи;
• дотримання таких моральних принципів, як правдивість, благочестя, щедрість, відмова від грубості, заздрощів, гніву, ненависті, помірність і стриманість в усьому, ненасиль-ство, покора, терпимість в спілкуванні з людьми.
Тропічно-африканський культурний регіон. Специфічне світовідчуття африканців виражається особливою системою цінностей:
• інтуїтивно-емоційним ставленням до світу; визначальною характеристикою традиційно-релігійної свідомості африканських народів є релігійно-міфологічна картина світу;
• злитність з природою, чуттєве єднання з нею; ідея життєвого начала, життєвої сили є домінуючою в традиційних африканських релігіях;
• велика сім'я, стосунки всередині якої базуються на кровних зв'язках, шлюбі, а також на ритуальних та містичних зв'язках; постійне відтворення з покоління в покоління у свідомості африканців уявлення про життєву силу стає основою формування ідеї безперервності життя і взаємозв'язку людей - живих і померлих - з божествами, духами, світом навколишньої природи.
Арабо-мусульманський культурний регіон. Основні цінності ісламської культури:
• абсолютизація всемогутності Аллаха - всезнаючого, всюдисущого, милостивого і милосердного Бога, від якого залежать життя і смерть усіх живих істот;
• фаталізм - культ Аллаха логічно переходить в ідею напе-редвизначеності людських вчинків;
• нерозривний зв'язок між світським і духовним, релігією і політикою, економікою і правом. В усіх життєвих ситуаціях, щоб досягти моральної досконалості, мирського благополуччя і потрапити в рай, віруючі повинні керуватися шаріатом - сукупністю закріплених Кораном приписів. Латиноамериканьский культурний регіон. Оскільки він склався в результаті сплаву трьох культур - місцевої культури індіанців, європейської культури іспанців і португальців, африканської культури - своєрідність ціннісного ядра цього регіону є менш вираженою. В основному тут домінує європейський елемент: іспанська або португальська мова, християнство у формі католицизму (90% населення континенту сповідує католицизм), європейська архітектура в її середземноморському варіанті, європейський живопис і літературні традиції. Індіанський і африканський елементи надають латиноамериканській культурі неповторного колориту. Від індіанців латиноамериканці запозичили споглядальність, від африканців - чуттєвість сприйняття.
Парадигмальна типологія. Парадигма є однією із широковживаних категорій у науковій теорії. Як культурологічна категорія "парадигма" базується на існуванні загальних принципів діяльності, певних культурних стандартів, еталонів, методологічних регулятивів, які виступають взірцями при вирішенні конкретних проблем життєдіяльності людини. У культурології протилежними соціокультурними парадигмами розглядають "Захід" і "Схід", що виражають дихотомію поляризованого цілого всесвітньої культури. Поряд із опозицією "Схід - Захід" останнім часом усе більшого значення набуває проблема "Північ - Південь". Під "Півднем" мається на увазі культурний світ народів субтропічного і тропічного поясу. Найбільш яскраво особливості Півдня проявляються в способі життя, перш за все, мешканців "чорної Африки".
У світлі проаналізованої вище регіональної типології через основні цінності кожного регіону можна представити стереотипні протиставлення двох соціокультурних парадигм: якщо Схід характеризується такими ціннісними орієнтаціями, як духовність, космоцентризм, містицизм, монізм, колективізм, споглядальність, то Заходу притаманні практицизм, антропоцентризм, раціоналізм, дуалізм, персоналізм (індивідуалізм), активізм. Головна особливість східної культури - її стійкість, традиційність, відтворення усталених соціальних структур, орієнтація на колективізм, ідея хибності індивідуальних форм духовного життя. Для західної ж культури характерні автономія, свобода особистості, дух демократії, громадянського суспільства, орієнтація на нове. Тому прагнення прищепити норми західної демократії на східному ґрунті дають дуже своєрідні гібриди, породжують глибокі соціальні катаклізми.
Протягом довгого часу проблема "Схід - Захід" розглядалася переважно з позицій "європоцентризму". Вважалося, що справжні цінності науки, мистецтва, філософії виникали тільки в Європі. Європейці звикли характеризувати прогрес суспільства ступенем розвитку техніки, точної науки, але не менш важливими є й інші критерії, наприклад моральні. Але криза техногенної цивілізації, що проявилась у ХХ ст., привела до критики європоцентризму і до усвідомлення необхідності звернутися до пошуку нової парадигми у відносинах європейської культури з іншими культурами, перш за все, зі східними.
Історична типологія. В основу цієї типології покладено хронологічний принцип. Для західної культури традиційною є періодизація: первісна культура, культура давніх цивілізацій, середньовічна, ренесансна, новоєвропейська, культура новітньої епохи. У нашому посібнику ми значною мірою будемо орієнтуватись на цей принцип типологізації. У ІІ розділі буде розглянуто основні соціально-економічні та соціокультурні передумови формування кожного періоду розвитку культури, базові ціннісні орієнтації людини відповідної епохи, досягнення у сфері мистецтва, які найяскравіше віддзеркалюють світовідчуття культурної епохи. Окремий розділ буде присвячений історичним формам релігії як невід'ємної сфери духовного життя суспільства.
Тема 2. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи культурології» автора Сандюк Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурна типологія та її основні варіанти“ на сторінці 2. Приємного читання.
