Ранні форми релігії

Основи культурології

До ранніх форм релігії належать: магія, фетишизм, тотемізм, рільницький культ, шаманство, анімізм та культ предків.

Магія (від давньогрецького - ворожба) - віра в існування надприродних засобів впливу на навколишній світ, це система прийомів, заснованих на вірі в можливість примусити надприродні сили здійснити бажане. Іншими словами, це сукупність дій, обрядів та церемоній, що пов'язані з вірою у надприродні сутності та з вірою у можливість впливати на ці сутності, а з їх допомогою - і на хід подій у реальному світі. Магія створює враження, що людина може змінити реальність не лише своєю працею, тобто природним способом, а й особливими символічними діями, обрядами й ритуалами, тобто надприродним шляхом.

Фетишизм (від португальського - річ для чаклунства; фетиш означає талісман, амулет) - віра в існування надприродних властивостей у матеріальних предметів, поклоніння предметам найближчого оточення людини (як правило, неживим). До реальної користі предметів додаються їхні "потойбічні" властивості бути помічниками й захисниками людей. Порівняно з магією фетишизм є складнішою формою релігії. Якщо магія посилювала віру в можливість впливу людини на природу, то фетишизм наділяв надприродними якостями ще й певні матеріальні об'єкти.

Тотемізм (мовою одного з індіанських племен "тотем" - його рід) - віра в надприродну спорідненість людських колективів із певними видами тварин, рослин чи явищ. Тотемізм - це породження властивого міфологічній свідомості антропоморфізму, тобто олюднення оточуючого світу, наділення його людиноподібними рисами. Наш древній предок не виділяв себе з оточуючого світу, він відчував кровну спорідненість із ним. Головними об'єктами поклоніння були тотемні духи, їм приносили жертви, для них танцювали, співали, ушановували їхні зображення. Убивати і з'їдати тотем можна було лише за умови дотримання певних релігійних процедур - ритуалів та обрядів. Тотемістичні елементи увійшли до складу всіх сучасних релігій; особливо відчутним є вплив тотемізму в індуїзмі.

Рільницький культ - поклоніння двійникам тих чинників природи, які впливають на врожаї.

Шаманство - віра у можливість спілкування людини з духом, яка доступна древнім професійним служителям культу - шаманам, які здатні приводити себе в екстатичний стан (евенкійською мовою "шаман" означає "несамовитий") і виступати нібито в ролі посередника між людиною і духами.

Анімізм (від лат. anima - душа) - віра в існування у матеріальних об'єктів і процесів надприродних двійників, тобто це віра в душу і духів людського тіла, тварин, знарядь праці, війни, хвороби тощо. Анімістичні уявлення передбачають існування душі як внутрішнього джерела діяльності всіх живих істот, своєрідного внутрішнього двигуна. У багатьох народів головними двійниками, яких найбільше поважали первісні анімісти, були душі померлих.

Від анімізму вже зовсім недалеко до віровчень епохи цивілізації. На цьому шляху у всіх народів був ще один ступінь - культ предків. Він складається на основі поховальних обрядів і віри в посмертне існування душ.

Необхідність пояснення різних явищ природи й суспільного життя привела до появи міфології, про яку вже йшлося в темі "Первісна культура".

З розпадом родових відносин, посиленням соціального розшарування і різким зростанням ролі племінної знаті на місце культу предків приходить культ вождів - міфічних родоначальників, чиї душі підносяться над душами інших сородичів. Від поклоніння родоначальникам і вождям племен, яких міфологічна свідомість єдиноплемінників наділяє легендарними якостями і вмінням творити чудеса, зовсім недалеко до ідеї божеств - особливо могутніх істот, що підносяться над душами і духами і здійснюють чудеса не епізодично, а постійно. Коли процеси перетворення архаїчного суспільства в ранньокласове і формування інститутів держави поглибилися ще більше, предки набули виключного значення для освячення (легітимізації) влади правителя.

Перехід до землеробства і скотарства - найважливіша віха в історії людства - мав наслідком виникнення більш складних релігійних уявлень, появу нових та ускладнення старих релігійних обрядів і свят. Поклоніння духам в образах тварин поступово витісняється антропоморфізмом, тобто уявленням про те, що духи мають людський вигляд. Із занепадом первісної общини й розшаруванням суспільства з численного сонму духів виокремлюються наймогутніші представники надприродного світу - боги. Поступово складається пантеон, у якому у своєрідній формі відображається земна соціальна ієрархія. Особливе місце посідає бог-покровитель наймогутнішого племені в союзі племен.

З часом релігія використовується також для зміцнення впливу родової верхівки - вождів, старійшин - на рядових членів роду. Складається інститут жерців, тобто професійних священнослужителів, які керували релігійними церемоніями та святкуваннями і здійснювали жертвопринесення на честь богів.

Богослови іменують ранні вірування язичництвом, тобто релігіями хибними, такими, що не знають істинного Бога. Для пізніх родоплемінних вірувань характерне багатобожжя - політеїзм. Але язичництво різних етносів склало ту вихідну основу, з якої народилися древні релігії цивілізованого світу, у яких ідея бога посідає центральне місце. З виникненням класового суспільства і утворенням держав формуються національні релігії. В їхньому лоні у деяких етносів багатобожжя витісняється монотеїзмом - вірою в єдиного Бога-Творця, а деякі національні релігії поширюються серед багатьох народів і стають світовими.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи культурології» автора Сандюк Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ранні форми релігії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Основні культурологічні категорії

  • Категорія "цивілізація"

  • Категорія "цінність"

  • Поняття "ідентифікація"

  • Поняття "ментальність"

  • Категорія "культурна динаміка"

  • Поліфункціональність культури

  • Культурна типологія та її основні варіанти

  • Тема 2. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ

  • Психоаналітична концепція походження культури З. Фрейда

  • Ігрова концепція походження культури Й. Хейзінги

  • Тема 3. ТЕОРЕТИЧНІ СХЕМИ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ЗМІН

  • Циклічні теорії культурного розвитку

  • Тема 4. КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

  • Філософія культури О. Шпенглера

  • Тема 5. РЕЛІГІЯ ТА МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Основні структурні елементи релігії

  • Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя

  • Соціокультурні функції мистецтва

  • Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки

  • Тема 6. ТЕХНІКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Розділ 2. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КУЛЬТУРНИХ СВІТІВ

  • Тема 8. ДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СХОДУ

  • Культура Давнього Єгипту

  • Цивілізація Давньої Месопотамії

  • Культура Давнього Китаю та Давньої Індії

  • Тема 9. АНТИЧНА КУЛЬТУРА

  • Культура елліністичної епохи

  • Античне мистецтво

  • Тема 10. КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Основні субкультури середньовічного суспільства

  • Мистецтво європейського Середньовіччя

  • Тема 11. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

  • Суперечливість Ренесансної культури

  • Тема 12.КУЛЬТУРА НОВОГО ЧАСУ

  • Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу

  • Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі

  • Основні мистецькі напрями Нового часу

  • Тема 13. КУЛЬТУРА НОВІТНЬОЇ ЕПОХИ

  • Мистецтво Новітньої епохи

  • Мистецтво постмодернізму

  • Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів

  • Розділ 3. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

  • Ранні форми релігії
  • Тема 15. НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНІ РЕЛІГІЇ

  • Релігія Давньої Греції

  • Релігійні вірування давніх римлян

  • Пізні національні релігії

  • Специфіка індуїзму як національної релігії Індії

  • Конфуціанство - національна релігія Китаю

  • Іудаїзм - національна монотеїстична релігія

  • Тема 16. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

  • Виникнення та еволюція християнства

  • Православ'я

  • Протестантизм

  • Іслам

  • Основи віровчення та культу. Шаріат

  • Тема 17. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ЕКОНОМІКИ

  • Культурно-етичні засади господарювання: історія та сучасність

  • Глосарій

  • Список літератури