Іудаїзм - національна монотеїстична релігія

Основи культурології

Іудаїзм - перша послідовно монотеїстична релігія, одна з небагатьох релігій Давнього світу, що збереглася до наших днів з невеликими змінами. Формування іудаїзму починається у другому тисячолітті до н.е. і визначається розвитком принципово нової релігійної концепції - ідеї єдиного Бога-творця і володаря Всесвіту. В якості вождя і пророка Мойсей постає посланцем Бога Яхве.

Іудаїзм формувався поступово, переробляючи культурно-духовні традиції не тільки євреїв, але й інших народів Передньої Азії. В історії становлення іудаїзму виділяють чотири етапи. Древній період (приблизно в ХV-ХIV ст. до н.е. з утворенням Ізраїльського царства) - становлення монотеїзму, пов'язаного з культом Яхве. Другий етап - палестинський період. Він включає епоху незалежного існування іудейсько-ізраїльської держави. В цей час відбувається формування іудаїстської релігійної традиції. Палестинський період завершується вавилонською агресією проти Іудейського царства, завоюванням Єрусалиму, руйнуванням у 586 р. до н.е. храму і взяттям у полоненням великої кількості євреїв. Третій період - епоха "другогохраму". Він починається з повернення іудеїв із вавилонського полону в 538 р. до н.е. і відновлення Єрусалимського храму. У новій єврейській державі канонізується П'ятикнижжя (Тора), тим самим зміцнюються основи віровчення. Епоха "другого храму" завершується римським завоюванням Палестини, другим руйнуванням Єрусалимського храму в 70 р. н.е. і насильницьким виселенням євреїв з історичної батьківщини. Четвертий період - так званий "період діаспори" (розсіяння) - ЬУ ст. н.е., коли євреї, позбавлені державності і розселені на значній території Римської імперії, створюють у місцях свого поселення синагоги. У діаспорі завершується формування і канонізація Талмуда.

Священними книгами іудаїзму є Тора і Талмуд. Тора - зведена назва п'яти перших книг Старого Заповіту - П'ятикнижжя: Буття, Вихід, Левіт, Числа і Второзаконня. Зміст книг Тори включає міфи про створення світу і людини, історію взаємин людей з Богом після вигнання Адама і Єви з раю, в періоди до і після потопу (книга Буття), вчення про культ тощо. Кульмінаційним моментом Тори є розповідь про діяння пророка Мойсея (Моше).

Талмуд (від давньоєврейського - "ламейд" - вивчення, вчення) - багатотомний збірник іудейських догматичних правових, релігійно-філософських, моральних і побутових приписів, що склалися протягом восьми століть - від IV ст. до н.е. по IV ст. н.е.

В основі іудаїстського віровчення лежать ідеї монотеїзму, бо-гообраності єврейського народу і месіанства. Ідея єдинобожжя є головним догматом іудаїзму. Вона втілюється через культ Яхве (у християнських виданнях Старого Завіту - Ієгови). Згідно з переказом, Яхве уклав з обраним народом Ізраїлю союз (завіт). Це свого роду договір, згідно з яким народ Ізраїлю користується заступництвом всемогутнього Бога за умови, що не відступить від єдинобожжя і буде вірний заповідям божим. Яхве виразив свою волю у вигляді Закону, суть якого у десяти заповідях, переданих Мойсею на Сінайській горі.

Вчення про месію (давньоєвр. - машіах, давньогр. - Христос) виникло як своєрідна відповідь на постійні соціальні та політичні потрясіння єврейського суспільства і держави. Прихід месії у світ означає кінець світу. Очікуванням кінця світу і царства справедливості пронизаний світогляд віруючого єврея. Воно символізує надію на кращі часи й одночасно є одним з найважливіших стимулів праведного життя.

Також у Торі й Талмуді викладено положення про створення світу і людини (за образом і подобою Бога), про янголів і демонів, первородний гріх, праведність, потойбічний світ, відплату, майбутнє воскресіння мертвих.

Найважливіші релігійні свята іудаїзму пов'язані з фактами священної історії євреїв та есхатологічними уявленнями. Особливого значення надається суботі - Шаббат (євр. спокій), дню, який, згідно із заповідями Мойсея, має бути присвячений Богові і слід відпочивати від усякої роботи. Песах (Великдень) - свято звільнення, пам'ять про вихід євреїв з єгипетського рабства відзначається за місячно-сонячним календарем у весняний місяць нісан. На 50-й день від другого дня Великодня настає свято Шебуот (Седмиця) - день, коли, згідно переказу, Мойсею на горі Сінай була дана Тора. Рош Ашана (Новий рік) святкується першого числа місяця тішрі (вересень-жовтень), Ханука (оновлення) святкується в лис-топаду-грудні, Йом Кіпур - свято Судного дня, коли Бог виносить кожній людині вирок "згідно з її заслугами".

Різні форми іудаїзму. У VIII ст. н. е. виникла течія караїмів, що відкидають шанування Талмуда, а також деякі традиційні обряди, котрі не згадані в Торі. Нині більшість караїмів проживає в Ізраїлі. Каббала - містична течія в іудаїзмі, її головні тексти - "Се-фер Ієцира" ("Книга Творення") та "Зогар" ("Сяяння") присвячені способам відкриття прихованого змісту Тори, в якій, за твердженням каббалістів, записане минуле та майбутнє світу і долю кожної людини. Хасидизм (від давньоєвр. хасид - "благочестивий", "набожний", "святий") виникає у XVIII ст. в середовищі єврейських громад Правобережної України та Польщі і, спираючись на каббалу, також стверджує, що Тора має таємний зміст, але виявити його можуть лише цадіки (праведники), котрі самі "стали Торою". Родоначальником і першим цадіком хасидизму був Ізраель бен Єлі-езер (1700-1769). Хасиди - прихильники релігійного фундамента-лізму, вони особливо прагнуть зберігати чистоту віри. Особливо впливовою є громада хасидів в Ізраїлі.

Головні ідеї іудаїзму були сприйняті й адаптовані християнством, в якому Ісуса Христа було проголошено очікуваним месією. Але іудаїзм не погоджується з тим, що поява месії вже відбулася, і продовжує чекати на його прихід. Іудаїзм надає особливого значення не стільки самій вірі, скільки вчинку, поведінці за вірою. У плані монотеїзму іудаїзм більш строгий, ніж християнство, яке відстоює догмат про троїчність Бога. Християнство, на відміну від іудаїзму, рішуче заперечує богообраність будь-якого народу. Іслам також багато в чому базується на іудейській традиції: у Корані значне місце посідають сюжети й персонажі, запозичені з неї.

Взагалі, іудаїзм, християнство та іслам є різними варіантами монотеїзму, їх називають авраамічними релігіями. Авраам (Ібра-хім) був першою людиною, що прийняла віру в єдиного Бога. Ці релігії становлять генетично і внутрішньо пов'язані системи, які виникли на ґрунті релігії стародавнього єврейства.

Наступний розділ:

Тема 16. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи культурології» автора Сандюк Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іудаїзм - національна монотеїстична релігія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Основні культурологічні категорії

  • Категорія "цивілізація"

  • Категорія "цінність"

  • Поняття "ідентифікація"

  • Поняття "ментальність"

  • Категорія "культурна динаміка"

  • Поліфункціональність культури

  • Культурна типологія та її основні варіанти

  • Тема 2. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ

  • Психоаналітична концепція походження культури З. Фрейда

  • Ігрова концепція походження культури Й. Хейзінги

  • Тема 3. ТЕОРЕТИЧНІ СХЕМИ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ЗМІН

  • Циклічні теорії культурного розвитку

  • Тема 4. КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

  • Філософія культури О. Шпенглера

  • Тема 5. РЕЛІГІЯ ТА МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Основні структурні елементи релігії

  • Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя

  • Соціокультурні функції мистецтва

  • Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки

  • Тема 6. ТЕХНІКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Розділ 2. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КУЛЬТУРНИХ СВІТІВ

  • Тема 8. ДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СХОДУ

  • Культура Давнього Єгипту

  • Цивілізація Давньої Месопотамії

  • Культура Давнього Китаю та Давньої Індії

  • Тема 9. АНТИЧНА КУЛЬТУРА

  • Культура елліністичної епохи

  • Античне мистецтво

  • Тема 10. КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Основні субкультури середньовічного суспільства

  • Мистецтво європейського Середньовіччя

  • Тема 11. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

  • Суперечливість Ренесансної культури

  • Тема 12.КУЛЬТУРА НОВОГО ЧАСУ

  • Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу

  • Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі

  • Основні мистецькі напрями Нового часу

  • Тема 13. КУЛЬТУРА НОВІТНЬОЇ ЕПОХИ

  • Мистецтво Новітньої епохи

  • Мистецтво постмодернізму

  • Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів

  • Розділ 3. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

  • Ранні форми релігії

  • Тема 15. НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНІ РЕЛІГІЇ

  • Релігія Давньої Греції

  • Релігійні вірування давніх римлян

  • Пізні національні релігії

  • Специфіка індуїзму як національної релігії Індії

  • Конфуціанство - національна релігія Китаю

  • Іудаїзм - національна монотеїстична релігія
  • Тема 16. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

  • Виникнення та еволюція християнства

  • Православ'я

  • Протестантизм

  • Іслам

  • Основи віровчення та культу. Шаріат

  • Тема 17. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ЕКОНОМІКИ

  • Культурно-етичні засади господарювання: історія та сучасність

  • Глосарій

  • Список літератури