Тема 5. РЕЛІГІЯ ТА МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

Основи культурології

Зміст теми

• 5.1. Релігія в соціокультурній системі суспільства.

• 5.2. Основні структурні елементи релігії.

• 5.3. Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя.

• 5.4. Соціокультурні функції мистецтва.

• 5.5. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки в мистецтві.

Релігія в соціокультурній системі суспільства

Релігія - це світогляд, який задає певну картину світу і в той же час формує систему цінностей та норм; релігійне витлумачення світу є засобом орієнтації в ньому людини та регуляції її поведінки, набуття нею життєвого смислу. Релігійний світогляд носить своєрідний характер: провідне місце в ньому належить подвоєнню світу на відкритий, доступний людському природному сприйняттю, та прихований, таємний, проте найважливіший та священний. Релігійний світогляд передбачає й те, що людина не розглядає себе як повністю самовладну істоту; навпаки, людина усвідомлює себе як єство, підпорядковане вищим силам буття. При цьому життєва поведінка людини оцінюється з позиції того, наскільки вона відповідає прагненням цих вищих сил, їх наставництву. У більшості релігій передбачається віра у безсмертя душі, в те, що потойбічне життя важливіше за поцейбічне, земне. У той же час відчуття прилучення людини до вищих світових сил породжує впевненість у її значущості, захищеності від випадкових негараздів життя.

Релігія гармонізує свідомість віруючої людини та постійно підтримує її в повсякденному житті. Знання людиною відповіді на питання, навіщо вона живе, у чому сенс подій, що відбуваються, робить її сильнішою, допомагає подолати життєві труднощі, страждання і гідно сприйняти смерть, оскільки ці страждання і сама смерть для релігійної людини наповнені певним сенсом. Реалізуючись через формування духовного світу людини, через пріоритет духовності над іншими цінностями, релігія містить у собі також значний гуманістичний потенціал. Вона задовольняє потребу людини у рівновазі та гармонії зі світом, переживання єдності з усім сущим, формує відчуття певної стабільності.

Роль релігії в житті кожної конкретної людини та суспільства в цілому розкривається через її основні функції:

• світоглядну - релігійний світогляд формує у людей надію на порятунок від страждань, нещасть, самотності, морального падіння; цю функцію релігії ще називають функцією смислоутворення, тобто наповнення людського життя значеннями і смислом;

• ілюзорно-компенсаторну, або втішувальну, психотерапевтичну, що тісно пов'язані зі світоглядною: вона полягає в здатності релігії відшкодовувати, компенсувати людині її залежність від природних і соціальних стихій, відчуття безсилля, обтяжливість буття;

• комунікативну, що передбачає як спілкування віруючих між собою, так і віруючих з Богом, ангелами, душами померлих, святими, котрі виступають як ідеальні посередники в спілкуванні між людьми; спілкування здійснюється насамперед у культовій діяльності;

• регулятивну - усвідомлення індивідом змісту певних ціннісних установок, що виробляються в кожній релігії і виступають своєрідною програмою поведінки людини;

• інтегративну - допомагає людям усвідомлювати себе як моральну спільноту, скріплену спільними цінностями та цілями, дає людині можливість самовизначитись у суспільній системі і тим самим об'єднатися з іншими людьми, котрі мають такі ж погляди, цінності, вірування.

Спроби пояснити, що являє собою релігія, які її сутнісні характеристики, привели до формування спеціальної галузі гуманітарного знання - релігієзнавства, яке вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її структуру, різноманітні прояви в історії людства і в сучасну епоху, значення релігії в житті окремої людини та суспільства в цілому, взаємозв'язок та взаємодію з іншими сферами культури. Релігієзнавство - комплексна галузь людського знання, яка склалася внаслідок зусиль представників богословсько-теологічної, філософської та наукової думки. Історично першою формою релігієзнавчого знання були теологія - вчення про Бога в католицькій та протестантській традиції, а також богослов'я - вчення про прославлення Бога в православній традиції. Богословсько-теологічному підходу до релігії протистоїть філософський та науковий способи пояснення релігії, котрі піддають її критичному дослідженню з позицій розуму. При цьому плюралізм думок, різні підходи до розуміння джерел, природи та призначення релігії вимагають однаково шанобливого ставлення до характеру аргументації всіх його представників.

Релігія постає у великому розмаїтті форм. Природно, виникає потреба у впорядкуванні і типологізації релігій. Перш за все можна говорити про релігії живі і мертві, релігії природні та релігії одкровення, національні і світові.

Поділ релігій на мертві та живі, тобто сучасні, спирається на історію. Мертві релігії - це ті, котрі колись існували, але з часом зникли. Деякі з них залишили по собі пам'ять у вигляді руїн храмів, поховань, релігійних текстів, міфів. Живі релігії - ті, що існують зараз і здійснюють вплив на свідомість і поведінку певних груп людей, мотивуючи і спрямовуючи її. До них також належать нетрадиційні релігійні об'єднання, що з'явилися в останні десятиліття.

Природні релігії та релігії одкровення виділяються за характером їх виникнення. Природні виникають безпосередньо в ході розвитку певного суспільства, поступово еволюціонуючи від ранніх до більш пізніх форм. До таких релігій відносяться всі родоплемінні і значна частина національно-державних, наприклад синтоїзм, індуїзм. Релігії ж одкровення пов'язані з особистістю засновника і фактом надприродного одкровення або осяяння; вони з'явилися в результаті діяльності пророків, харизматичних особистостей, тобто людей з видатними духовними якостями, їх вчення було викладено у письмових текстах. Історія знає багато таких засновників - За-ратуштра, Будда, Ісус Христос, Мухаммед. До таких релігій відносяться, зокрема, зороастризм, буддизм, християнство, іслам. В історичному плані виділяють такі форми релігії:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи культурології» автора Сандюк Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. РЕЛІГІЯ ТА МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Основні культурологічні категорії

  • Категорія "цивілізація"

  • Категорія "цінність"

  • Поняття "ідентифікація"

  • Поняття "ментальність"

  • Категорія "культурна динаміка"

  • Поліфункціональність культури

  • Культурна типологія та її основні варіанти

  • Тема 2. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ

  • Психоаналітична концепція походження культури З. Фрейда

  • Ігрова концепція походження культури Й. Хейзінги

  • Тема 3. ТЕОРЕТИЧНІ СХЕМИ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ЗМІН

  • Циклічні теорії культурного розвитку

  • Тема 4. КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

  • Філософія культури О. Шпенглера

  • Тема 5. РЕЛІГІЯ ТА МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ
  • Основні структурні елементи релігії

  • Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя

  • Соціокультурні функції мистецтва

  • Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки

  • Тема 6. ТЕХНІКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Розділ 2. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КУЛЬТУРНИХ СВІТІВ

  • Тема 8. ДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СХОДУ

  • Культура Давнього Єгипту

  • Цивілізація Давньої Месопотамії

  • Культура Давнього Китаю та Давньої Індії

  • Тема 9. АНТИЧНА КУЛЬТУРА

  • Культура елліністичної епохи

  • Античне мистецтво

  • Тема 10. КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Основні субкультури середньовічного суспільства

  • Мистецтво європейського Середньовіччя

  • Тема 11. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

  • Суперечливість Ренесансної культури

  • Тема 12.КУЛЬТУРА НОВОГО ЧАСУ

  • Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу

  • Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі

  • Основні мистецькі напрями Нового часу

  • Тема 13. КУЛЬТУРА НОВІТНЬОЇ ЕПОХИ

  • Мистецтво Новітньої епохи

  • Мистецтво постмодернізму

  • Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів

  • Розділ 3. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

  • Ранні форми релігії

  • Тема 15. НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНІ РЕЛІГІЇ

  • Релігія Давньої Греції

  • Релігійні вірування давніх римлян

  • Пізні національні релігії

  • Специфіка індуїзму як національної релігії Індії

  • Конфуціанство - національна релігія Китаю

  • Іудаїзм - національна монотеїстична релігія

  • Тема 16. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

  • Виникнення та еволюція християнства

  • Православ'я

  • Протестантизм

  • Іслам

  • Основи віровчення та культу. Шаріат

  • Тема 17. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ЕКОНОМІКИ

  • Культурно-етичні засади господарювання: історія та сучасність

  • Глосарій

  • Список літератури