Основні структурні елементи релігії

Основи культурології

Як особлива система духовної діяльності людей, релігія має власну специфічну структуру. В ній можна виділити такі основні елементи, як релігійна свідомість, релігійний культ, релігійні організації.

Релігійна свідомість - визначальний елемент релігії. Центральною рисою релігійної свідомості виступає релігійна віра у надприродне. Взагалі, віра - це особливий психологічний стан повного визнання і прийняття якогось твердження або положення речей за умови дефіциту точної інформації, без достатніх підстав і готовність діяти відповідно до них. Будь-яка віра має свій предмет. Віра - активне емоційне та оціночне ставлення до свого предмета, охоплює і вольовий елемент, виражає стверджувальну творчу силу духу. Вона необхідна людині для мобілізації духовних та фізичних сил у певній проблематичній ситуації: при нестачі інформації, відсутності достатніх доказів, за наявності сумнівів. Віра долає обмеженість розуму. В ній - очікування здійснення бажаного. Особливості релігійної віри полягають у твердому переконанні людини в існуванні надприродного, у той час як нерелігійна віра, наприклад, в існування позаземних форм життя, позбавлена цієї ознаки.

Релігійна свідомість включає два взаємопов'язаних і водночас відносно самостійних рівні: релігійну психологію та релігійну ідеологію. Релігійна психологія - це сукупність властивих масі віруючих уявлень, почуттів, настроїв, звичок, традицій, пов'язаних із певною системою релігійних ідей. Релігійні почуття спрямовують емоційне ставлення людини до створених їхньою уявою надприродних сил як до реальних.

Релігійна ідеологія - це система ідей, розробкою та пропагандою яких займаються релігійні організації, професійні богослови та служителі культу. Релігійна ідеологія в сучасних релігіях містить у собі теологію (богослов'я), богословські концепції економіки, політики, права, мистецтва, релігійну філософію тощо. Найважливішою частиною релігійної ідеології є теологія.

Джерелом ідеології кожної релігії є її святе писання (Трипіта-ка - у буддистів, Біблія - у християн, Коран - у мусульман та ін.). Але різні напрямки тієї чи іншої релігії тлумачать святе писання кожен по-своєму. Тому основою релігійної ідеології кожного віровизнання можна вважати його власне розуміння і тлумачення Божого одкровення, текстів святого писання.

Невід'ємною частиною будь-якої релігії, її реалізації у сфері повсякденного практичного життя є культ. Поняття культу може вживатися в широкому та вузькому значенні. У широкому значенні культ - це шанування чогось як вищого, священного. У вузькому значенні культ - сукупність символічних дій, за допомогою яких віруючий намагається вплинути на надприродні сили. Культ включає обряди, ритуали, свята, церемонії, жертвоприношення, таїнства, богослужіння, пости, молитви, а також матеріальні предмети, які при цьому використовуються - храми, священні реліквії, посуд, одяг тощо. Деякі культові прояви - поклони, молитви, жертви, пости - є спільними майже для всіх релігій. Існують і специфічні культи, такі, як шанування корови в індуїзмі або чорного каменю в ісламі.

Кожна релігійна організація в процесі свого формування та розвитку виробляла свою специфічну систему культових дій. Тому одна і та ж культова дія набуває в різних релігійних системах різного ідейно-символічного та образного змісту. Для усвідомлення особливостей релігійного культу необхідно з'ясувати, що являють собою обряди. Обряд - це сукупність стереотипних дій, які встановлюються звичаєм або традицією тієї чи іншої соціальної спільноти і символізують певні ідеї, норми, ідеали та уявлення. Обряд слід розглядати як різновид символу. Символізація - це здатність свідомості через певні об'єкти, що чуттєво сприймаються, образно уявляти інші об'єкти або явища дійсності. У зв'язку з цим мета та зміст обрядових дій полягає не в самих цих діях, не в їх предметному вираженні, а в тому ідеальному смислі, що стоїть за цими діями. В обряді будь-який рух, жест, слово, усі речові об'єкти сповнені певних значень, поза якими дії перестають носити обрядовий характер. Тому сенс, значення і функцію обряду можна визначити лише в тому випадку, якщо буде розшифровано його смисл, тобто виявлені образи, уявлення, ідеї, котрі він репрезентує.

Значну роль у культовій системі відіграє естетична сторона. Як правило, культові дії відбуваються в спеціально збудованих спорудах. Архітектура храмів, їх інтер'єр покликані мобілізувати релігійні почуття тощо. В процесі богослужіння за допомогою культових дій у свідомості віруючих відтворюються релігійні образи, символи, думки, емоції. Відбувається процес переродження негативних емоцій у позитивні: зникає стан стурбованості, занепокоєння, невдоволеності, і на зміну приходять відчуття полегшення, задоволення, заспокоєності, радості.

Релігія матеріалізується також у релігійних організаціях - об'єднаннях послідовників тієї чи іншої релігії, що виникають на основі спільності вірувань та обрядів. Основні форми релігійних організацій: церква, секта, харизматичний культ, деномінація. Вони виконують широке коло функцій, головними з яких є: задоволення релігійних потреб віруючих, регулювання культової діяльності, розробка й пропаганда віровчення, забезпечення цілісності організації.

Отже, підбиваючи підсумок усьому вищесказаному, можна зробити висновок, що розвинуті релігії являють собою досить складне структуроване утворення, що містить у собі релігійну свідомість, релігійний культ та релігійні організації. Всі вони утворюють цілісну релігійну систему.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи культурології» автора Сандюк Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні структурні елементи релігії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Основні культурологічні категорії

  • Категорія "цивілізація"

  • Категорія "цінність"

  • Поняття "ідентифікація"

  • Поняття "ментальність"

  • Категорія "культурна динаміка"

  • Поліфункціональність культури

  • Культурна типологія та її основні варіанти

  • Тема 2. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ

  • Психоаналітична концепція походження культури З. Фрейда

  • Ігрова концепція походження культури Й. Хейзінги

  • Тема 3. ТЕОРЕТИЧНІ СХЕМИ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ЗМІН

  • Циклічні теорії культурного розвитку

  • Тема 4. КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

  • Філософія культури О. Шпенглера

  • Тема 5. РЕЛІГІЯ ТА МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Основні структурні елементи релігії
  • Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя

  • Соціокультурні функції мистецтва

  • Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки

  • Тема 6. ТЕХНІКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

  • Розділ 2. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КУЛЬТУРНИХ СВІТІВ

  • Тема 8. ДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СХОДУ

  • Культура Давнього Єгипту

  • Цивілізація Давньої Месопотамії

  • Культура Давнього Китаю та Давньої Індії

  • Тема 9. АНТИЧНА КУЛЬТУРА

  • Культура елліністичної епохи

  • Античне мистецтво

  • Тема 10. КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Основні субкультури середньовічного суспільства

  • Мистецтво європейського Середньовіччя

  • Тема 11. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

  • Суперечливість Ренесансної культури

  • Тема 12.КУЛЬТУРА НОВОГО ЧАСУ

  • Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу

  • Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі

  • Основні мистецькі напрями Нового часу

  • Тема 13. КУЛЬТУРА НОВІТНЬОЇ ЕПОХИ

  • Мистецтво Новітньої епохи

  • Мистецтво постмодернізму

  • Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів

  • Розділ 3. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

  • Ранні форми релігії

  • Тема 15. НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНІ РЕЛІГІЇ

  • Релігія Давньої Греції

  • Релігійні вірування давніх римлян

  • Пізні національні релігії

  • Специфіка індуїзму як національної релігії Індії

  • Конфуціанство - національна релігія Китаю

  • Іудаїзм - національна монотеїстична релігія

  • Тема 16. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

  • Виникнення та еволюція християнства

  • Православ'я

  • Протестантизм

  • Іслам

  • Основи віровчення та культу. Шаріат

  • Тема 17. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ЕКОНОМІКИ

  • Культурно-етичні засади господарювання: історія та сучасність

  • Глосарій

  • Список літератури