Розділ «5. Культура міжособистісних стосунків у діловій сфері»

Фрак - парадний чоловічий костюм, який одягають після шостої години вечора для участі в офіційних церемоніях, прийомах, балах тощо. Також він є уніформою для диригентів. На вигляд, це піджак із шовковими лацканами і довгими шліцами. Маніжка білої сорочки має бути обов'язково добре накрохмаленою. Під фрак потрібно одягати білий, пошитий із піке (цупкої бавовняної або шовкової тканини) жилет і білу краватку-метелик. (Фрак, доповнений чорним сукняним жилетом і чорною краваткою-метеликом, носять офіціанти). Брюки мають бути без обшлагів, із шовковими галунами на бокових швах. Жилет повинен бути обов'язково застебнутим на всі три ґудзики. В нагрудну кишеню фрака пришпилюють білу носову хустинку, якщо на ньому не прикріплені ордени.

Смокінг - парадний чоловічий вечірній костюм зазвичай чорного кольору. Останнім часом стали допустимими смокінги й інших кольорів. До чорного смокінга одягають білу сорочку, чорні жилет, краватку-метелик, шкарпетки і черевики; з верхнього одягу - чорне пальто, темний капелюх, темні рукавички. Білий смокінг одягають влітку та за особливо урочистих випадків. Неодмінний елемент смокінга - шовкові лацкани.

Діловий dress-code вимагає максимальної строгості щодо зовнішнього вигляду бізнесмена, особливо щодо аксесуарів (франц. accessoire - допоміжний, другорядний). Традиційний комплект чоловічих прикрас складається з обручки, затискача для краватки і годинника. Не зайвими будуть запонки, які надають діловому костюму особливої елегантності й вишуканості. До вечірнього костюма доречні яскраві аксесуари: годинник із браслетом незвичайної форми; коштовні запонки; гостроносі туфлі з оригінальним обробленням тощо.

Сучасний успішний бізнесмен може мати при собі портативний комп'ютер та електронний органайзер, безумовно, у вишуканих чохлах з тонкої шкіри. Ланцюжки і браслети вважають символами гангстерського світу. При виборі перснів потрібно враховувати особливості рук: чоловікам з довгими пальцями бажано носити перстень на середньому або підмізинному пальцях; з короткими і товстими - краще від перснів відмовитись. Печатка із зодіакальним зображенням або гербом гарно виглядатиме на мізинці будь-якої руки, але краще - лівої. Не завадить представникам ділових еліт і вибагливість у виборі запальничок, надання переваги виробам авторитетних фірм.

Класична ділова культура dress-code для ділових жінок також ґрунтується на принципах консерватизму, строгості та елегантності. Передусім їм необхідно уникати яскравих кольорів і помпезності, міні-спідниць, глибоких декольте тощо.

Головне для елегантності - не дивувати. Тому незмінними атрибутами елегантного вигляду постають раціональний мінімалізм і практичність. Мінімалізм в одязі означає простоту його конструкції, практичність - можливість безперешкодного руху, зручність. Істотною ознакою елегантності є поєднання в одязі не більше двох кольорів. Особливо елегантним у діловому костюмі є поєднання контрастних кольорів (чорного з білим), які надають зовнішньому вигляду урочистості. Поєднання стриманих кольорів створює ефект повсякденності, звичності. До двох кольорів варто додати лише одну помітну деталь (брошку, кулон тощо). Дбаючи про елегантність своєї зовнішності, не можна вдягати надто яскраві речі, які привертають надмірну увагу.

Апогей розквіту елегантного стилю жіночого ділового костюма припадає на 30-ті роки XX ст. Пов'язаний він Із творчістю французького будинку моди "Шанель", засновниця якого Коко Шанель була фундатором жіночого ділового dress-code для повсякденної роботи і для офіційних заходів. Замість незручного корсета Шанель запропонувала жінці чудово скроєні жакети з розкішними, елегантними шовковими блузами. Вона стверджувала, що костюм набагато зручніший для ділової жінки, ніж сукня. Майже століття ділові жінки надають перевагу запропонованому нею практичному і водночас вишуканому стилю.

Згідно з вимогами сучасного бізнес-етикету костюм ділової жінки має бути однотонним або у дрібну смужку, бажано синього чи сірого кольорів. Найбільше підходять нейтральні кольори: темно-синій, морквяний, беж, темно-коричневий, сірий, світло-синій тощо. На роботі варто уникати кольорів, які традиційно вважають сексуальними: світло-жовтого, рожевого, червоного, блакитного. Ґудзики на жіночих ділових костюмах мають бути обов'язково справжніми - кістяними або обтягнутими тканиною, шкірою. Можна прикрасити його яскравими ґудзиками, які мають вигляд сріблястих, позолочених кліпс. Бажано, щоб вони гармоніювали з костюмом за кольором.

Спідниця повинна мати на стегнах запас ширини принаймні на два з половиною сантиметри, що дає змогу зручно стояти, комфортно сидіти, її не потрібно постійно осмикувати, вона не береться поперечними зморшками. Ідеальна довжина спідниці приблизно 10-15 см нижче коліна; багато ділових жінок віддають перевагу спідниці довжиною до середини коліна. У будь-якому випадку вона має бути прямою, ледве звуженою донизу, з розрізом позаду не більше 10 см. Не рекомендується вдягати на спідницю позолочені та срібні ремені. Доречними вважають шкіряні ремені ручної роботи з логотипом відомих фірм.

Доповненням до піджака можуть бути і класичні, ледве звужені донизу, брюки. Розкішною прикрасою строгого костюма може стати нарядна шифонова блуза, яка чудово підкреслює жіночність. У гардеробі ділової жінки повинні бути кілька таких блуз, як і кілька різних спідниць - пряма, в складку або плісе; кілька жилетів - плетених, трикотажних, вовняних тощо. Із сукнею, піджаком, блузою в різних варіаціях можна комбінувати хустинку, шаль, шарф.

На вечірні або офіційні урочисті заходи ділові жінки вдягають чорну або темно-синю сукню. Туфлі під вечірнє вбрання повинні бути обов'язково на високих підборах, неяскравого кольору, гармонійно поєднуватися з іншими деталями.

Макіяж на роботі має бути мінімальним. Якщо волосся сягає до плечей, його можна не зашпилювати, якщо нижче плечей - обов'язково робити зачіску. Не варто фарбувати його у яскраві ультрамодні кольори, оскільки це шкодить діловому іміджу. Вирішивши підфарбувати волосся, слід пам'ятати, що його колір має гармоніювати з кольором обличчя. Найкращим і досить практичним манікюром для ділового стилю є "французький" - із білими кінчиками нігтів.

Для повсякденної роботи діловий етикет вимагає носити туфлі-човники із закритими носками, п'ятками та нейлонові колготки тілесного кольору. Вдень у вечірньому вбранні в офіс не з'являються, як і у взутті на високих підборах.

Аксесуари ділової жінки мають обов'язково бути найвищої якості: валізки (сумочки), пояси, шарфи, рукавички, шляпки. Сучасний бізнес-етикет дозволяє носити невеликі сережки, низку перлів, коштовний непретензійяий годинник. Масивні, важкі сережки, браслети, каблучки з великими каменями, дешева біжутерія у повсякденній робочій атмосфері е ознаками низької ділової культури.

Отже, ділова людина, яка прагне досягти успіху, має виглядати бездоганно, адже зовнішній вигляд є найважливішою складовою ділового іміджу. Тому одягатися потрібно так, щоб цілковито відповідати статусу чи посаді, яку ви обіймаєте, і не давати підстав критично, скептично оцінювати вас.

5.5. Культура ділового спілкування у міжнародному аспекті

Ділове спілкування у міжнародному аспекті є складним процесом, опосередкованим ціннісною несумісністю національних бізнес-культур. Воно повинно відбуватися так, щоб унеможливити будь-який міжкультурний конфлікт, спричинений зіткненням різних уявлень про належну поведінку. Цьому сприяє знання і дотримання вимог і правил культури міжнародного спілкування (крос-культурної комунікації) у бізнесі.

Сутність і класифікація бізнес-культур

Арабська модель культури ділового спілкування

За своїми сутнісними ознаками арабська культура ділового спілкування є традиційно-колективістською, формально-ієрархічною, експресивною, поліхронною. У ній важливу роль відіграє мусульманська духовна, звичаєва традиція, яку потрібно хоча б у загальних рисах знати і поважати, оскільки це одна з передумов майбутнього ділового (бізнесового) успіху. Загалом вона орієнтована на встановлення доброзичливих стосунків із партнерами, а не на угоду. У більшості арабських країн угоди укладають за допомогою особистих стосунків (з членами родини, друзями, знайомими тощо), що араби називають словом "васта" (дружба, знайомство). Більшість сучасних бізнесменів-арабів володіє англійською мовою. Та, йдучи на переговори з ними, краще мати із собою перекладача. Ідучи у відрядження до арабських країн, не варто брати із собою немусульманські книги, оскільки вони можуть бути конфісковані на митниці.