Розділ «Про бідних хозарів замовте хоч слово»

Проект «Україна». Київський патерик. 17 непростих питань української історії

Розібравшись із варягами і греками, перейду до хозарів. Про них уже було сказано побіжно. Прийшов час ще раз мовити про них слівце.

Взагалі, про хозар написано багато всілякого. Тільки досі незрозуміло (мені, принаймні), хто власне вони такі?

Достеменно нез’ясоване етнічне походження хозар як народу, а також самої їх назви. Всі версії перераховувати немає сенсу, тим більше, що вони, як правило, наводяться на перших сторінках відповідних монографій.

З усього мною прочитаного так і не стало зрозуміло, звідки вони взялися і, що також важливо, куди поділися.

Власне, про хозар відомо приблизно з кінця VI століття — до цього йдеться в основному про савірів, яких, тим не менше, чітко ідентифікують із хозарами (наприклад, Світлана Плетньова, чий авторитет у хозарській тематиці дуже високий).

Хто такі савіри — я писав вище. З одного боку, я вважаю цілком природною згадку про савірів у зв’язку з хозарами, з іншого — не зовсім розумію, з якого дива їх ототожнювати.

Протягом VI століття всі історичні хроніки повідомляють тільки про савірів. Вони брали активну участь у візантійсько-перських війнах, в основному, на боці Візантії. Найбільший знавець хозар Михайло Артамонов навіть вважав, що в VI столітті існував якийсь військово-політичний союз на чолі з савірами.

Однак з кінця VI століття згадки про савірів практично зникають із хронік. Це обумовлено перш за все жорстокою поразкою, завданою персами. Анатолій Новосельцев не виключає, що причиною занепаду савірів стала поразка від Тюркського каганату.

У будь-якому випадку, з цього часу настає епоха власне хозар.

Артамонов пов’язує хозар з Тюркським (Тюркютським) каганатом, створеним у другій половині VI століття. У Тюркському каганаті владу захопила династія Ашина. Саме з цим родом Артамонов (а слідом за ним і Лев Гумільов) пов’язують походження хозар. Точніше, їх правителів. Інші дослідники, зокрема Новосельцев, з такою позицією не згодні. Новосельцев висловлює гіпотезу про те, що назва «хозари» походить від племен китайців «ко-са», які переселилися на Кавказ і в VI–VII століттях сформували хозарський етнос.

Я ж особисто не бачу ніякої суперечності між цими двома гіпотезами. Цілком логічно припустити, що якесь плем’я, або група племен (нехай буде «ко-са», хоч це не принципово), переселилося з території Тюркського каганату на Кавказ, де підкорило місцеві народи. Очевидно, що це плем’я генетично (або династично) було пов’язане з правлячим у Тюркському каганаті родом Ашина. Як відомо, болгарами (а також, за деякими даними, і гунами) правили представники іншого, ворожого до Ашина роду Дуло (Дулу). Це, ймовірно, і стало основною причиною поділу цих двох близьких (можливо, найбільш близьких) етносів.

Хозари першопочатково перебували в підпорядкуванні Тюркського каганату, а потім, після його розпаду, — Західнотюркського.

Верхівку тепер уже Хозарського каганату становили тюрки, але, як мені здається, ототожнювати хозар із тюрками було б не зовсім вірно. На підвладній їм території проживали різні народи (серед них називають згаданих уже савір, а також мадярів і аланів).

Але автохтони (споконвічні жителі) цих місць належали (власне, і до тепер належать) до так званої кавказької раси, характерними ознаками якої були високий зріст, світлі очі, світле волосся.

Згідно з арабськими істориками, хозари були світловолосими і ясноокими, а також мали богатирську статуру. Історичні описи також свідчать, що хозари були двох типів — так звані «білі» і «чорні». Чорні описані як некрасиві низькорослі люди зі смаглявою шкірою. Автор монографії «Хозари» Плетньова відкидає навіть можливість існування антропологічних відмінностей у хозар. За її твердженням, поділ на «білих» і «чорних» був виключно соціальним (я з такою думкою не згоден, і в цьому я не самотній).

Черговий етап в історії хозар, який також вплинув на їх етногенез, відноситься до VIII століття — вони прийняли іудаїзм.

Не викликає сумніву те, що іудаїзм хозарам принесли євреї. Вони жили на Північному Кавказі з давніх часів. Євреї також мешкали в Криму і на Таманському півострові і перебували в сфері впливу хозарської держави, що міцніла.

Крім того, в результаті антиєврейських кампаній спочатку в Персії, а потім і у Візантії кількість нащадків Авраама в каганаті значно збільшувалась.

На перший погляд, вибір віри на користь іудаїзму видається дивним. Адже куди логічніше було б віддати перевагу християнству або ісламу. Але прийняття християнства неминуче призвело б хозар у сферу впливу Візантії, а ісламу — під контроль Ірану і арабського світу, з якими каганат вів непримиренні війни.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Проект «Україна». Київський патерик. 17 непростих питань української історії» автора Авдєєнко В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Про бідних хозарів замовте хоч слово“ на сторінці 1. Приємного читання.