Розділ «Частина перша Кам'яний вік»

1 — чоловіче (?) зображення; 2, 4, 5, 6 — жіночі зображення; 8 — зображення вогню на черепі мамонта (за І. Г. Підоплічком) (1, 2,8 — Межиріч, 4 — Добранічівка, 5,6 — Мізин).

Широко відомий мізинський браслет з бивня (рис. 20, 1, 2), пишно декорований зигзагами і меандром. У відношенні генетичних коренів мізинського зигзагоподібного і меандрового орнаментів висловлено дві дотепні гіпотези В. І. Бібікової (1965) та П. Й. Борисковського (1972), які вбачають за можливе шукати їхні витоки в малюнках структури поперечного зрізу бивня мамонта і поверхні мушель деяких видів молюсків, у тому числі викопних, з території басейну Дніпра.

Надзвичайно цікаву знахідку було зроблено В. В. Хвойком на Кирилівському поселенні за 120 м від основного розкопу в невеликій групі культурних решток. То була кінцева частина бивня мамонта, довжиною 30 см, із складним гравірованим зображенням. Частина зображення знята під час наступного загострення кінця бивня, яким працювали як пешнею чи кайлом (рис. 20, 4).

У складній гравірованій композиції із заштрихованих полів, зигзагів, хвилястих ліній, “рахівних лінійок”, драбинок деякі дослідники вбачають зображення води, черепахи, голови мамонта із вписаною в неї головою птаха типу лелеки або журавля. Цей сюжет оцінюється як відображення трьох сфер природи, що оточували первісну людину: земної, повітряної, водної.

Не менш складний сюжет вигравірувано на уламку бивня з Межиріча. Дехто вбачає в ньому зображення чотирьох жител поселення, інші — запис результатів спостережень за зміною сезонів та циклів місяця.

Велику групу стилізованих і реалістичних пізньопалеолітичних зображень на конкреціях пісковику виділив В. М. Даниленко на відомій пам’ятці первісної культури — Кам’яній Могилі в Запорізькій області. Окрему групу гравірованих каменів дослідник визначив як чуринги, що за уявленнями стародавньої людини означає вмістилище душі.

Розвиток живопису на території України в палеолітичний час йшов шляхом, відмінним від тих регіонів, де зафіксовано вищі зразки поліхромних витворів палеолітичного мистецтва. Хоча тут і розповсюдилось використання фарби, проте живопис, як і гравіровка, мали головним чином орнаментальний характер.

Рис. 20. Зразки палеолітичного мистецтва:

1, 2 — браслет з бивня мамонта (Мізин); 3 — кістяні підвіски; 4 — стилізоване гравіроване зображення на бивні мамонта з Кирилівського поселення; 5 — кістяна флейта з Молодовського поселення.

Яскраві зразки орнаментального живопису зафіксовано в Мізині, де в одному з жител знайдено компактну групу кісток мамонта (лопатка, дві нижні щелепи, стегнова, тазова, уламок лобної частини черепа), котрі були розписані червоною вохрою (рис. 21). Основні елементи розпису — хвиляста лінія, зигзаг, кут, паралельні прямі та похилі лінії.

Рис. 21. Ударні музичні інструменти з Мізинського поселення (за С. М. Бібіковим).

Подібно виконано стилізоване зображення вогню (багаття) на черепі мамонта біля виходу в перше Межиріцьке житло (рис. 19, 3).

Крім вохри різних відтінків, від темно-вишневого до світло-рожевого, використовувалися жовта вохра, чорна фарба (окис марганцю і сажа) і біла фарба (мергель).

Чорною фарбою пофарбовано в Мізині деякі скульптурки і браслет.

Зафіксовано інструменти для розтирання фарби (нести, розтирачі) та своєрідні “олівці” — брусочки й багатогранники вохри, що були огранені в процесі розтирання і використання.

Так званий настінний живопис знайдено тільки в одному місці. Це Баламутівська печера на правому березі Дністра Чернівецької області[33]. На стінах цієї карстової печери відкрито близько 60 груп стилізованих монохромних малюнків, зроблених сажею. Розміри зображень невеликі — до 25 см. Розрізняються три групи сюжетів: антропоморфні зображення, зооморфні, лінійно-геометричні. Впізнаються образи рогатих людей з піднятими руками, зображення лучників. Печера датується епіпалеолітичним часом.

Порівняно з сучасною народною творчістю в палеоліті можна виділяти прикладне мистецтво. Це, насамперед, прикраси різного роду: намисто, підвіски (рис. 20, 3), браслети, діадеми тощо. Браслети з бивня мамонта, у тому числі такі, що складаються з декількох частин — “шумові”, відомі з Мізина. Намисто робилося з кісток та бурштину. Були широко розповсюджені підвіски із зубів та намисто з них. Відомі підвіски із різців благородного оленя і бобра з Сюрені І та підвіска з фрагменту ведмежої щелепи з іклом з Гінців (рис. 16, 5). Цікаві підвіски з бивня мамонта, котрі імітують атрофовані ікла північного оленя. На багатьох пам’ятках трапляються просвердлені викопні морські черепашки, які походять із стародавніх відкладів півдня України та Чорноморського узбережжя: Мізин (Десна); Кайстрова Балка, Дубова Балка, Осокорівка (Надпоріжжя); Амвросіївка (Донбас); Сюрень І (Крим); Молодове V (Подністров’я). Численні знаряддя праці та побутові предмети з кістки, бивня і рогу мають гравірований орнамент. На окремих ділянках поселень простежено місця виготовлення кістяних прикрас, зокрема розчленування щелеп хижаків та вирізання зубів (наприклад, “косторізна майстерня” з четвертого господарсько-побутового комплексу Межиріча).

Останніми роками виявлено фактичні джерела, які дають можливість простежити появу в пізньому палеоліті архітектури як специфічного виду діяльності людини та розглядати її в контексті первісного мистецтва. Ознаки архітектури простежуються на четвертому житлі Межиріцького поселення.

Залишки житла представлені скупченням кісток мамонтів у формі видовженого овалу розмірами 5,8 х 4,6 м. Довга вісь скупчення орієнтована із заходу на схід. Висота скупчення 0,6 м над рівнем давньої поверхні.

Це скупчення — четверте на площі Межиріцького поселення являє собою розвал споруди, основним матеріалом конструкції якої були кістки мамонта. Ця споруда відрізняється від попередніх характером зовнішньої обкладки. В першій споруді вона складалась в основному з нижніх щелеп, які вставлялися одна в одну, утворюючи “сосенки”. Зовнішній бік другого житла був обкладений виключно трубчастими кістками. В північному секторі третього житла виділяється група трубчастих кісток, укладених у формі трьох концентричних дуг.