Розділ «Українське козацтво: парадокси протистояння та співпраці з татарами й турками»

«Ївши-пивши, як завжди, три монархи сильні,

Будьте за християнство непорушно пильні.

За щити час узятись, Бог вам помагає,

Увільніть бідних в’язнів у турецькім краї.

То не я клич підношу, голос це Ісайї

До вас з Божої волі, трьох царів волає,

Щоб самі ви про себе на гаразд подбали,

Із неволі ще й інших в’язнів визволяли»447.

Як бачимо, Верещинський вдається до християнської символіки. Три монархи – як три царі, що прийшли до Ісуса Христа при його народженні. Сам же він постає ніби в образі пророка Ісайї.

Кого розуміє автор під трьома монархами? Це – імператор австрійський, король Речі Посполитої та князь московський. Всі вони мають об’єднатися й здолати Османську імперію та її союзників. Щодо козаків, то їхнє завдання – завоювання Таврики (Криму):

«А коли б козакове стали б до Таврики,

То татари напевне поламали б шики…»448

Верещинський пригадує, що чимало відомих військових діячів, пов’язаних з козацтвом, били татар:

«Був козак бойовитий – Вишневецький милий,

Не раз Таврію бурив, бив татарські сили;

Ще згадаю Претвича, що так бив татари,

Аж на Русь поглядали здалеку крізь шпари»449.

У літературі можна зустріти думку, що під Вишневецьким Верещинський розумів Дмитра Вишневецького. Хоча не обов’язково. Під ним міг розумітися й Михайло Вишневецький – тим паче, що він був деякий час провідником реєстрових козаків.

У низці своїх творів Верещинський намагався подати рецепти вирішити козацьку проблему, зробити козаків вірними захисниками теренів Східної Європи від турецької й татарської загроз.

У той самий 1594 рік, коли з’явилася у Вільні друком «Побудка…», у Кракові надрукували його «Зголошення… як заснувати рицарську школу на Україні синам коронним, а також орден хрестоносців за Мальтійським статутом....» Цікаво, що це був саме той рік, коли про себе заявив Наливайко зі своїми козаками, а римський папа й австрійський імператор намагалися залучити українських козаків до боротьби з турками.