Бурхливі події Хмельниччини та Руїни знаходили відображення не лише на сторінках козацьких літописів. Писалися ці літописи, як правило, задовго після подій, котрі в них описувалися. У цих творах маємо і певну систематизацію фактажу, і їхнє осмислення.
Однак була й «миттєва» реакція на події. Знаходила вона відображення як в усній поетичній творчості (про що буде вестися мова окремо), так і в творчості поетів-книжників, котрі фіксували їх у письмовій формі. До нас дійшла низка таких творів. Різні вони за характером. Деякі з них описують окремі історичні події, наприклад, битви Хмельницького, деякі ж (такі, як поетична драма «Милість божа», поеми «Розмова Великоросії з Малоросією» Семена Дівовича, «Героїчні вірші про славні воєнні дії Запорозьких військ» Івана) є об’ємними творами, де так само, як і в козацьких літописах, маємо систематизацію та осмислення подій.
Однією з перших пам’яток такого типу можна вважати вірш про битву під Жовтими Водами, який починається словами:
«Висипався хміль із міха
І наробив ляхам лиха…»624.
Ю. Саницький «Битва під Жовтими Водами»
Ця пісня багато в чому нагадує народну пісню. Взагалі в той час в Україні дистанція між фольклором і писемною творчістю не була значною.
Згадана пісня дійшла до нас із рукописного збірника середини XVII ст. Вона достатньо адекватно відображує ті настрої й погляди, які панували в козацькому середовищі. Автор тішиться, що ляхи зазнали поразки. З іронією пише про них:
«До Жовтої Водиці
Наклав їм дуже хмельниці.
Не могли на ногах стояти —
Воліли утікати».
У цій пісні не маємо антитатарських мотивів. Радше, навпаки, автор радіє, що татари разом із козаками побили поляків:
«І по пастуші табунці
Приїхали к нам ординці.
Не утікай же, ляху,
З самого перестраху…»
Із тексту пісні навіть складається враження, що чи не головною силою в битві під Жовтими Водами були татари. Й сама битва трактується як татарський наїзд на ляхів, у якому брали участь козаки.
Є в пісні певний натяк на причини Хмельниччини. Там не говориться про якісь кривди православних, не йдеться, за великим рахунком, і про причини соціального характеру. Виявляється, що головна образа козаків полягала в тому, що ляхи зв’язалися із євреями:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» автора Петро Кралюк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тюркська тематика в українській поезії другої половини XVII – початку XVIII ст“ на сторінці 1. Приємного читання.