З Володимиром, – стійко у вірі лишились
І ту віру несхитно тримають, статечно,
Бо за неї вмирати готові конечно»494.
Маємо звернення до сюжетів, які в середовищі ієрархів Феофанового свячення стали «загальновизнаними» – похід князя Олега на Царгород, Володимирове хрещення. Говорячи про останнє, спеціально підкреслювалась християнська ревність козаків.
У «Віршах…» говориться про велике значення козацтва для оборони українських земель від татар. Саме козаки, стоячи на «українах», обороняють землі Речі Посполитої:
«Запорозькеє військо – належить вважати —
Для вітчизни потрібне, пора це вже знати.
Україна тим військом себе захищає,
Де ж нема запорожців – татарин гуляє.
Це посвідчити можуть міста на Поділлі,
Також белзькі, підгірські – пізнали на ділі.
А де кров християнську поганин розлив,
Тих, котрі залишились, у рабство повів»495.
Підкреслюється також, що козаки не мають належного озброєння, але це не заважає їм визволяти невільників:
«В козака хоч ні зброї, ані шишака,
Дожене поганина, лиш дай лошака,
І хоча він здоров’ю ушкоду вчиняє,
Та невільників завше з біди визволяє»496.
Сакович також полемізує з противниками козаків, вказує, що є люди, які б хотіли їх позбутися. Але цього не варто робити. Адже
«Для вітчизни козаки – тверда оборона,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» автора Петро Кралюк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українське козацтво: парадокси протистояння та співпраці з татарами й турками“ на сторінці 21. Приємного читання.