Розділ «Українське козацтво: парадокси протистояння та співпраці з татарами й турками»

Кров’ю твоєю ті лози щепились,

Щоб у саду тім хрущі не роїлись.

Будуть в опіці нехай християни,

Ми ж тебе завжди хвалить будем, Пане!»474

Вартим уваги є твір Пашковського «Дії турецькі і змагання козацькі з татарами». Його можна вважати поетичною енциклопедією козацького життя. Автор протиставляє два світи – християнський і мусульманський. Мусульманський світ для християнина – це світ неволі, знущань і розпусти. Тому християнин, знаючи, що це може йому дорого коштувати, намагається втекти з того ворожого світу. У зазначеному творі зустрічаємо класичні «козацькі сюжети», що ввійшли до народних дум та відобразилися в художній літературі. Це – татарський полон, ризикована втеча з турецької неволі, переслідування втікачів, захоплення бранцями турецької галери тощо.

Звичайно, є в творі й про напади козаків на татар і турків. Пашковський виводить образ шляхтича Кимиковського, який опиняється в татарському полоні. Втікає з нього до козаків. І воює з ними проти бусурман:

«В рік потім Кимиковський утік до козацтва,

До славних запорожців – вояків-юнацтва,

Пробув поміж козацтвом він три чверті року,

Ні в чому не порушив жолдакського б кроку.

Де міг, чинив татарам всілякії шкоди,

Показував улуси, козацтво приводив

Туди, де мали бути татарські осіддя,

Бо знав, де найбагатші; за свого провіддя,

Татарські усі справи добряче спізнавши,

Чинив, як це годиться для витязя завше:

З’являв, де в них загони, де кіш розбивали,

Над котрою рікою улусом стояли,

Де їхнії добитки і де хоронили

Користі, а де юрти свої становили»475.