TextBook — Я зарахована у вашу групу.
Альма Гуц обернулася до Посельської і неквапливо оглянула її. В міру того, як вона зводила очі, в них все виразніше відбивалася зацікавленість.
— О, звідки ти, чудове дитя? — низьким голосом проворкувала Альма і подала Наташі руку.
— Мене звуть Анна. Анна Лорх, студентка інженерно-будівельного інституту, — майже з кніксеном відрекомендувалася Посельська.
— Сідай! — Альма Гуц вказала на стартову тумбочку. — Який у тебе чудовий костюмчик!.. Скільки?
— Що — скільки? — здивувалася Наташа.
— Скільки коштує ця розкіш?
— А! Я не знаю, його купував мій тато, здається, в американському секторі.
— О! Я бачу, тобі пощастило й на тата! — Альма помацала рукою костюм. — Безсумнівно: Мейд ін Ю-Ес-Ей. Чарівно!.. Ну, а що ми вміємо робити у воді?
— Нічого.
— Не вміємо навіть плавати?
— Просто плавати вмію. І довго.
Наташа могла б додати, як вона ще десятикласницею навзаводи перепливала у себе в Горькому Волгу. Але про це вона, звичайно, змовчала.
— Покажи руками, яким стилем ти любиш плавати?
Посельська показала.
— О! Це так званий російський стиль. Почнемо з того, що його треба назавжди забути.
— Чому він російський? — образилася Посельська. — Мене вчив так плавати мій тато. А він морський офіцер рейху.
— Он як? — Альма Гуц буквально вп’ялася своїми гострими очицями в обличчя Наташі. — Добре, що ти образилася. Але, на жаль, це факт. Так плавають усі російські солдати, я сама бачила. Але чорт з ними, з росіянами, правда?
Посельська кивнула головою.
— Якщо ти можеш плавати довго, я тренуватиму тебе на великі дистанції. Хочеш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операція-відповідь » автора Ардаматський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12“ на сторінці 3. Приємного читання.