TextBook Суботін вимагав, щоб розмова відбувалася без свідків! Хауссон не заперечував, але сказав:
— Буде тільки один невидимий свідок — мікрофон.
— Це можна, — подумавши, згодився Суботін. — Коли відбудеться розмова?
— Спочатку я хотів би просити вас зробити коротку заяву для преси і радіо.
Суботін посміхнувся.
— Ви що ж, гадаєте, що в мене є шлях назад! Не хвилюйтесь, немає. — Він помовчав. — Заяву, безумовно, зроблю.
— Сьогодні ввечері зможете?
— Треба ж підготуватися.
— Я просив би вас тільки зачитати текст, який підготуємо ми. Питань до вас не буде.
— Можна ознайомитися з текстом?
— Звичайно, ось він… — Хауссон подав Суботіну аркуш паперу з досить коротким машинописним текстом.
Суботін почав читати. Про нього було тут лише кілька рядків на початку і в кінці. «Я втік з Радянської Армії виключно з особистих мотивів, які викладати немає потреби: вони стосуються тільки мене». Далі з заяві йшло несподіване. Суботіну пропонувалось перед представниками німецької громадськості засвідчити, що в Східному Берліні проводяться масові арешти німецьких патріотів — прихильників об’єднання Німеччини. Особливо переслідується стара німецька інтелігенція. Закінчувалась заява так: «Моя наречена — німецька дівчина-студентка. Тільки серед її близьких знайомих репресій зазнало відразу кілька чоловік. І немає нічого дивного, що у Західному Берліні я опинився разом із своєю нареченою».
Під час обговорення операції, звичайно, бралося до уваги те, що Суботіна можуть примусити зробити прилюдну заяву. Домовились, що Суботін дасть згоду на це, але не забуватиме і про шкоду, яку може завдати його виступ, і намагатиметься звести її до мінімуму.
Суботін замислився над текстом. Нічого нового в ньому не було: про вигадані репресії у Східній зоні західна пропаганда галасувала кожного дня. Так що, мабуть, далеко не всі журналісти напишуть про цю заяву. Погано тільки, що текст було дуже хитро складено, і все в ньому здавалося вірогідним.
— Що вас бентежить? — обережно запитав Хауссон.
— Я зовсім не поінформований з питання, про яке тут ідеться. А що коли хтось спитає мене про конкретні факти?
— Ніяких питань до вас, повторюю, не буде.
— Ну що ж, тоді все гаразд, — полегшено зітхнувши, промовив Суботін. — Тільки, по-моєму, буде краще, коли я виступатиму не за папірцем.
Хауссон насторожився.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операція-відповідь » автора Ардаматський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „31“ на сторінці 1. Приємного читання.