Матеріали до історії Скитії-України ІV-V століть. Походження та дії гунів.

Хоч Аттило мав такий характер, що завжди покладався на велику вдачу, але йому надавав ще більшої впевнености знайдений меч Орея, який завжди вважався священним у скіфських царів. Історик Пріск розповідає, що він був віднайдений по такому випадку.

Якийсь пастух побачив, що одна із його корів шкандибала поранена. Не знайшовши причини рани, в тривозі пішов він по кривавим слідам і нарешті прийшов до меча, на який необережно наступила корова. Він викопав меч і негайно відніс його до Аттила. Радісний від такого подарунку, він з властивою бундючністю102 вирішив, що поставлений володарем всього світу і що через меч Орея йому вручена влада в усіх війнах103.

16-й уривок (450 р. після Р.Х., 12-й уривок

за Г.Дестунісом)

Коли Аттило узнав, що після смерти Феодосія престол Східно-Римської імперії посів Маркіан [450-457 рр.], і коли його повідомили про те, як обійшлися з Онорією, відправив він послів до імператора західних римлян з вимогою, . щоб їй не було ніякого утиску, бо вона змовлена за нього і що він помститься за неї, якщо вона не отримає престолу104. Східним римлянам він писав, щоб надіслали йому належну данину.

Західні римляни відповіли, що Онорія не може бути видана за нього, бо одружена з іншим чоловіком, престол же їй не випадає, бо верховна влада у римлян належить чоловічій, а не жіночій статі. Східний імператор оголосив, що він не зобов'язаний платити призначеної Феодосієм данини,І і якщо Аттило буде залишатися у спокої, то він вишле йому дари, але якщо буде погрожувати війною, то виведе силу, яка не поступиться його силі105.

Після таких відповідей Аттило був у нерішучости і роздумував, на яку з двох держав напасти. Нарешті він вирішив розв'язати1 війною клубок суперечностей на заході, де повинен був битися не лише з італійцями, але й з готами та франками: з італійцями, щоб отримати Онорію разом з її багатством, а з готами — на догоду Гезеріху106.

17-й уривок (450 р. після Р.Х., 13-й уривок

за Г.Дестунісом)

Приводом до війни Аттила з франками була кончина їхнього правителя та суперечка між синами за престол: старший вирішив триматися союзу з Аттилом, а молодший — з Аецієм107. Ми бачили цього останнього, коли він з'явився в Рим з пропозиціями: на обличчі ще не пробивався пушок; русяве волосся було таке довге, що охоплювало плечі. Аецій усиновив його, щиро обдарував і відправив до імператора для укладення між ними дружби та союзу.

З цієї причини Аттило готувався до походу, а в Італію знову відправив деяких мужів зі свого оточення, вимагаючи видати Онорію. Він стверджував, що вона заручена з ним, і на доказ цього наводив обручку, прислану йому Онорією, яку і відправив з послами як доказ; стверджував, що Валентинівн повинен віддати йому півцарства, бо й Онорія успадкувала від батька владу, що була віднята у неї ненажерливістю її брата. А через те, що західні римляни трималися попередніх думок, не приймали жодного з його приписів, то він ще рішучіше готувався до війни і зібрав велику кількість ратних людей.

18-й уривок (452 р. після Р.Х., 14-й уривок

за Г.Дестунісом)

Аттило вимагав [від Маркіана] визначеної Феодосієм данини, в протилежному разі він погрожував війною. Римляни відповіли, що відправляють до нього посла. В Скитію був відправлений Аполлоній, брат якого одружився із Саторніловою дочкою. Це та сама, яку Феодосій хотів віддати за Констанція, але яку Зінон видав за Руфа. Тоді Руфа вже не було серед живих. Аполлоній, що був приятелем Зінона, отримав звання полководця і був відправлений до Аттила послом.

Він переправився через Істр, але до Аттила не був допущений. Скіфський цезар гнівався на нього за те, що він не привіз данини, яка, як запевняв він, була йому призначена від осіб найповажніших і царського сану достойніших. Отже він, не приймаючи посла, виявив тим самим неповагу і до того, хто його послав.

У цих подіях Аполлоній показав себе людиною з твердим характером. Через те, що Аттило не приймав його як"посла і не хотів з ним говорити, а в той же час вимагав віддати привезені йому від цезаря подарунки, погрожуючи вбити його, якщо їх не видасть, то Аполлоній відповів: "Скіфи не повинні вимагати того, що вони можуть отримати або як подарунок, або як здобич". Цим він хотів сказати, що Аттило отримає або подарунки, якщо прийме його як посла, або здобич, якщо уб'є його і відніме їх. Отже, він повернувся без успіху.

19-й уривок (452 р. після Р.Х., 15-й уривок

за Г.Дестунісом)

Підкоривши Італію, Аттило повернувся додому і оголосив війну та поневолення країни східним римським господарям, бо данина, обіцяна Феодосієм, не була вислана108.

20-й уривок (453 р. після Р.Х., 16-й уривок