Розділ «Частина друга Документи»

Історія польсько-українських конфліктів т.3

Місце постою, 15.12.46

Archiwum Państwowe Rzeszów, zespół WUSW. — Sygn. 163. — K.10–13.

Документ 74

МЕТАМОРФОЗА ЛЕМКІВЩИНИ

Це перша доповідь командиру підрайону УПА «Бескид» (Лемківщина), складена командиром під псевдонімом «Р», якого переведено на територію Західної Лемківщини з метою поповнення розбитих кадрів.

Колего Командире!

(…) В околицях Криниці було багато учнів середніх шкіл [які після навчання здатні бути командирами УПА], але під час німецької окупації більшовики майже всіх арештували внаслідок провокації «Ворона», одного з командирів УПА[48]. Ширше про цю справу не пишу, бо думаю, що ви її знаєте. Деякі учні сидять удома або далі вчаться у Криниці, де є гімназія, правдоподібно призначена для лемків. Тут є три вчителі-українці, але це переважно старші люди, бо молодим влада вже не довіряє, і вони почали переховуватись. Окремі священики симпатизують нам, але трохи бояться, бо перебувають під наглядом УБП. Є випадки, коли УБП намагається завербувати їх як агентів. Хто з наших священиків пішов на співпрацю — невідомо, але і це можна припускати, бо УБП посилено працює в цьому напрямку і докладає значних зусиль. (…)

Тутешнє населення дуже добре. Воно ставиться до нас навіть прихильніше, ніж у Холодному Ярі[49]. Своєю присутністю ми відігнали від українських сіл різні банди грабіжників з польських сіл. Головною базою цих банд є польське село Ропа, звідки дотепер ще вирушають ватаги на українські села. Нещодавно місцеві бандити жахливо порізали жінку з того самого села. (…)

Людей обклали податками, і даниною, грошовими і в натурі. Від гектара мусять платити 1300 злотих, на відбудову Варшави — 200–300 злотих. До цього додаються ще інші сплати, влада забирає чималі тисячі. А люди переважно небагаті, навіть можна сказати, що вони бідні. (…) Не можемо протидіяти стягуванню податків, бо люди самі відносять гроші до гміни, у якій є постерунок МО і гарнізон ВП. Польське населення обтяжене податками так само, як і українське. Йому навіть важче витримати ці податки, бо тільки нещодавно переселилося сюди із суто польських теренів, головним чином з Новосондеччини. Воно ще не обзавелося господарством і дуже бідує.

Перед виселенням тут майже не було польських сіл. Українські села сягали далеко на захід, аж до Попрада. Нині багато з цих сіл поляки частково або навіть повністю заселили. Наплив польських осадників позначається широкою смугою вздовж Попрада і біля чехословацького кордону. Аж прикро дивитись на мапу і читати назви старих лемківських сіл, які поволі стають чужими. Такі села, як Зубрик, Анджеївка, Мілік, Дембно, Лелюхів, уже заселені поляками. Колись українські містечка Жегестів і Мушина — вже цілком польські. Ястжембик, Злоцке, Поврожник — перемішані з польським елементом. У самій Криниці українців уже нема, може, тільки поодинокі особи з польськими паспортами. Тільки Лосє Криницьке надалі залишається українським селом. Польські осадники прибували переважно з Новосондеччини, охоплюючи смугу території між Попрадом і дорогою Мушина — Тилич — Лабова — Новий Сонч. За Попрадом, над чехословацьким кордоном, ще утримався острівець колись суто українських сіл: Щавниця, Шляхтова, Чорна Вода, Біла Вода і Яворки. Українців з цих сіл виселили, і скільки їх залишилось, наразі невідомо. З огляду на важкий доступ до цих сіл ще ніхто не намагався туди дістатись. Вичерпні дані про них отримаю і передам додатково.

Польські осадники перестали прибувати до виселених українських сіл від часу, коли наш рух у цій місцевості посилився і виявив стабільність. Це відстрашило поляків від подальшого проникнення у глибину українських сіл. Якби під час виселення наші формування були так само сильні, як тепер, то українські села були б спалені або залишились би непорушеними. І нових власників ніхто б тут не бачив.

Новосондеччина — це територія діяльності і впливів польського підпілля. Але з новосондецьких польських сіл роблять вилазки банди зі зброєю. Жертвами їхніх вбивств і пограбувань стають сусідні українські села. Найбільш тероризованим нині селом є Королева Руська[50]. Відразу можна ствердити, що це — наслідок польських шовіністичних тенденцій. Відкривається нове поле битви, як і в районі Бірчі. Наразі ця справа потребує аналізу й реєстрації фактів. Може, треба ще буде «засвітити» під Новим Сончем? Побачимо.

Банди походять з Королеви Польської, Пташкової та інших польських сіл. Іншим осередком бандитизму є польське село Ропа, яке безперервно турбує грабунками українські села. У цій справі надішлю ще додаткові матеріали. Одночасно прошу наступних вказівок.

З польським підпіллям контактів ще не маємо, але є можливості для їх установлення. Ще перед моїм прибуттям вдалось налагодити контакт через одного вчителя-поляка. Було навіть домовлено про зустріч з командиром підрозділу АК з Новосондеччини, але він загинув під час нападу на потяг у Новому Сончі. Командиром цієї групи є якийсь майор «Огень». Його підрозділи діють у Грибовському, Горлицькому, Новосондецькому повітах та в горах за Попрадом, де мають головну базу. Польське підпілля діє на цих територіях під назвою АК. Про ВІН чи інші угруповання тут не чути. Власне, вчора (3 січня) мені вручено листа від…, який пропонує зустріч 10.1.47. [Наступний рядок зашифрований]. Хочуть говорити про перехід на опановану нами територію з метою ліквідації ППР. Але зі змісту листа не видно, щоб це писав якийсь «молодший військовий командир» або авторитет, з яким можна розмовляти. Спробую це дослідити через власні канали. Кур'єр, який приніс листа, сказав, що польське підпілля хоче обговорити справу [два з половиною рядки цифрового коду]. На мою думку, це не потрібно, хоча б з огляду на передвиборчий період. Прошу дати вказівки. (…)

Ще одна справа вимагає вирішення. Буває, що українці є членами ППР і мають партійні квитки. Виглядає на те, що все українське село Тилява є симпатиками ППР, а майже кожний українець є членом ППР. Прошу сказати, що ви про це думаєте. На мою думку, до цих людей не можна ставитись як до комуністів, бо вони вступили у ППР через несвідомість. Маю намір карати тільки головних винуватців, а решту скеровувати на правильний шлях через усвідомлення.

На території є українські священики, які можуть повністю забезпечити духовні потреби нашого населення. Але в українських селах з'являються польські ксьондзи, переважно направлені УБП та МО, і починають відправляти у церквах для нашого населення католицькі богослужіння. Проповіді проголошують польською. Опинившись в українському селі, заселеному тепер частково поляками, які не збудували ще костелу, відправляють свої богослужіння у церквах. Пізніше український священик відправляє богослужіння для своїх вірних. Я постарався детально запізнатися з проблемою церкви на цьому терені. Результати викладу наступного разу в окремому додатку. Якщо виявимо, що польські ксьондзи відправляють богослужіння в українських селах за дорученням УБП і зауважимо їхню шкідливу діяльність, то треба буде поставитись до них виключно як до агентів «демократичного уряду». Маючи вказівки УБП, польські ксьондзи можуть відновити традиційне «перехоплення душ».

Є випадки, коли польські вчителі змушують українських дітей молитися польською і навіть обов'язково ходити на уроки з римо-католицької релігії. Ще перед зустріччю зі мною командири здійснили відповідні дії, завдяки чому українські діти можуть знову молитись українською, а польські вчителі за дозволом інспектора або і з власної ініціативи ввели навіть до плану по кілька годин навчання української мови.

Як чинити у випадку заміни метрик зі зміною національності включно? Такі випадки мають місце в околицях Криниці. Більш масового характеру це набрало у Тилічі і Мушині.

Колего Командире! Прошу обов'язково прислати більше літератури, призначеної для польського ринку. Буде можливість переправити наші видання на захід. Без труднощів можна переправляти наші видання до ЧССР, навіть до Праги. Кордон долається без клопоту. Думаю, що навіть вдасться знайти відповідних людей. З того боку кордону ще є наші лемківські села. Кілька днів тому до такого словацько-лемківського села випадково зайшов наш кущовий. Він потрапив на традиційну вечорницю, була нагода для розмови з більшою групою людей. Населення прийняло наших із симпатією і запрошувало знову. Був навіть якийсь українець із Праги. Словацька варта майже не охороняє кордону — дуже боїться наших.

Отже, починаються передвиборчі мітинги. Такий мітинг відбувся сьогодні у Грибові. Додаю повідомлення старости, у якому згадується про можливість «переселення» лемків-українців. Чи це тільки передвиборчий трюк, щоб настрашити наше населення і змусити його голосувати, чи захочуть усунути його від виборів — не знаю. Бо відновлення акції виселення не можна виключити. У деяких польських селах значну частину населення було позбавлено голосу за співпрацю з польським підпіллям чи більшовицькими партизанами ще під час німецької окупації. (…)

Слава Героям!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія польсько-українських конфліктів т.3» автора Сивицкий Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Документи“ на сторінці 88. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи