Розділ «Частина друга Документи»

Польське населення

Польське населення можна поділити на дві групи з точки зору його ставлення до влади. Одні ставляться прихильно, інші вороже або вичікувально. Очевидно, що друга група є численнішою, особливо на суто польських територіях. Ця частина населення симпатизує польському підпіллю, допомагає йому і вірить, що скоро у Польщі повинні настати великі зміни.

До нас і до нашого населення польське населення ставиться з ворожістю і бажало б нашого скорого знищення. Деякі села ставляться до нас прихильно, але хіба тільки зі страху перед загонами УПА. Про це свідчить такий факт: село Гочів (Леський повіт) увесь час було прихильне до нас і вдавало з себе наших друзів. Але коли ВП впіймало стрільця УПА і вело через село, то місцеві поляки кричали услід йому «бандит», а малі діти підбігали до нього і кидали каміння. Ще гірше поставились до стрільця поляки у Леську.

Значна частина польського населення ставиться до Війська Польського вороже, бо воно поводиться з людьми не по-людськи, особливо під час облав та акцій. Часто спостерігається, як цивільні називають солдатів бандитами.

Серед поляків уперто крутиться вістка про близький вибух нової війни і зміну влади у Польщі. Польське суспільство надалі покладає великі надії на Англію і Америку.

Польське підпілля

Існування польської підпільної організації на території відчувається, але діє вона у глибокій конспірації. Своїм впливом вона охоплює, головним чином, інтелігенцію і сільську молодь. Не створює мережі у мішаних селах. Підпільних боївок у цій місцевості немає. Під тиском війська і безпеки вони пішли на захід і від того часу тут не з'являються. Літератури поки що не поширюють, а якщо з'являється якась листівка, то у малій кількості і з великою конспірацією.

Більшовицький відтинок

Праця більшовиків помітна тільки у рядах Війська Польського, особливо їхній вплив спрямовується на офіцерський корпус. Майже щоденно політруки ведуть заняття на тему польсько-більшовицьких стосунків, досягнень демократії і щасливого життя в СРСР.

За звітний період більшовики не переходили кордону. Зауважено тільки розвідників, які мають зібрати інформацію про наші підрозділи, озброєння, зв'язок і закордонну допомогу.

Слава Україні!

Мар.

Місце постою, 20.ХІ.46.

Archiwum Państwowe Rzeszów, zespół WJJSW. — Sygn. 180. — K.1–2.

ОСІНЬ 1946 НА ЕТНІЧНИХ КОРДОНАХ

Степан Голяш, командир підрайону «Бескид» 1945–1947 рр.

Західна Лемківшина

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗВІТ [УПА] за листопад 1946 року За звітний період ситуація на терені принципово не змінилася, бо до 15 листопада ворог сидів майже бездіяльно. Лише в середині місяця Військо Польське вийшло на місцевість і почало ледве не безперервно турбувати наші підрозділи. Одночасно посилили свою діяльність гарнізони прикордонних постерунків у Барвінку, Грабі, Конечній, Висовій, Мушинці і Жегестові. Використовуючи чисельну перевагу війська, також і УБП почав вести свою терористичну діяльність на місцевості серед населення, арештовуючи українців під час вилазок зі своїх баз у Кросні, Горлицях, Гладишеві і Новому Сончі. Діяльність війська, постерунків прикордонників і УБП тісно координувалась. Це приводило до того, що мешканці Горлицького і Новосондецького повітів перебували під постійним тиском ворога. У Новосондецькому цей тиск тривав упродовж листопада, бо ворог намагався знайти слід повстанських загонів і наших менших теренових груп.

Крім того, в околицях Нового Сонча знову з'явилися польські бандитські групи. У лісах біля Флоринки і Більчарової [нині Бінчарова] вони нападали на проїжджих українців і грабували їхнє особисте майно. Про відновлення бандитської діяльності свідчать такі факти:

1.11.46 року пограбовано українця у Флоринці, забрано 4 одиниці худоби. Того самого дня між Грибовим і Більчаровою три невідомих чоловіки, озброєні обрізами, пограбували трьох українських господарів, які поверталися з Грибова, забравши у них гроші, одяг та інші цінні речі.