Розділ «КОМЕНТАР»

87. д. — незрозуміле скорочення. Можливо, мається на увазі «добродіїв».

88. Вихід населення з Слобідської України на Дон у XVIII ст. пояснюється головним чином зростаючим наступом феодальної верхівки на права і землі простих селян і козаків.

89. Підпомошники — вірніше підпомічники — незаможна, позбавлена козацьких привілеїв частина українського козацтва у XVIII ст., яка утримувала своїм коштом виборних козаків, що несли регулярну службу. В 1783 р. прирівняні до державних селян.

Боротьба з татарами

Боротьба з нападами татар пронизує майже всю історію Слобідської України в XVII–XVIII ст. Цей край в буквальному розумінні був политий не тільки потом, а й кров'ю тисяч його оборонців. Російський уряд, політичні відносини якого з Кримським ханством та татарськими ордами весь час залишалися складними, дотримувався в основному оборонно-наступальної тактики, поволі просуваючи свої кордони в степ шляхом будівництва укріплених ліній фортець — Бєлгородської, Ізюмської, Української та ін. Історики по-різному розцінювали ефективність цієї тактики. Зокрема, Д І. Багалій вважав, що названі укріплені лінії були неефективними, І дотримувався думки, що наступальна тактика у боротьбі з нападами татар була б більш виправданою. В такому ж дусі висловлюються і деякі сучасні дослідники (див.: Загоровский В. П. Белгородская черта. С. 55). Д. І. Багалій першим з дослідників історії краю зумів створити систематичну, комплексну картину будівництва і географію розташування системи укріплень на території Слобожанщини. Відновлена дослідником панорама боротьби українського населення з татарськими нападами на територію Слобідської України і сьогодні залишається повною і достовірною.

90. Мова йде про успішний похід в 1556 р. російського війська спільно з українськими козаками проти кримських татар і похід 1559 р.

91. Походи кн. В. В. Голіцина — 1687 і 1689 рр.

92. Походи Мініха — 1735–1739 рр.

93. Нова Сербія — адміністративно-територіальна одиниця на Правобережній Україні (1752–1764), населена вихідцями з Подунав'я, організованими у військові структури.

94. Запорізьку Січ було зруйновано в 1775 р.

95. Крим перейшов під владу Росії в 1783 р.

96. Карасубазар — суч. м. Білогірськ Кримської обл. (з 1945 р.).

97. Кафа — суч. Феодосія.

98. Мажа — чумацький віз.

99. Паланки, паланка — адміністративно-територіальна одиниця (округ) в Новій Січі (1734–1775 рр.).

100. Мент — момент.

101. Див.: Воронежский юбилейный сборник. Воронеж, 1886. [Вып. І].

102. Обломи — бруствер в стіні фортеці, висотою під груди стрільця.

103. Котки — колоди, які перекидали через фортечний мур під час навали ворога.

104. Тараси; тераси; стіна, рублена Тарасами — мур, який складався з двох вінчатих стін, розташованих паралельно і скріплених під прямим кутом поперечними балками так, що утворював клітку, заповнену землею чи камінням.