Розділ «КОМЕНТАРІ»

171 Французький король не перешкоджав Петрові I в його подорожі до «цесаря і папи», бо цар не мав наміру туди їхати з Кенігзберга. З Амстердама Петро I на початку 1698 р. їздив до Англі (Микола Петровський, Нариси історії України..., стор. 377).

172 Сукно і гроші одержали 1000 козаків, що перебували в Тавані. Однак 1697 р. козаки одержували платню ще кілька разів, правда, за іншим наказом (Д. Эварницкий, Источники для истории запорожских Козаков, т. I, стор. 730, 731).

173 Сапіги визнавали королем Августа (Sapiegowie, materiały historycznogenealogiczne i majątkowe, t. II, Petersburg, 1891, стор. 188 — 189). \181\

1700

174 Серед імен бранців, яких захопили шведи, немає ні Луки, ні Івана Долгоруких (П. Долгоруков, Сказание о роде князей Долгоруковых, СПб., 1840, стор. 8, 81).

1701

175 Петро I зустрівся з Августом II у Биржах (Письма и бумаги императора Петра Великого, т. I, СПб., 1887, стор. 439).

176 Залога Діамунта здалася шведам. Вона складалася з російських і саксонських загонів (Микола Петровський, Нариси історії України..., стор. 383).

177 Гадяцького полку не було в складі війська, що воювало під Нарвою (Микола Петровський, Нариси історії України..., стор. 384).

178 Юр’єва царське військо тоді не здобуло. Це місто було взяте 1704 р. (М и кола Петровський, Нариси історії України..., стор. 383).

179 Козацькі війська на чолі з Данилом Апостолом відпущено на Україну на початку січня 1702 р. (Микола Петровський, Нариси історії України..., стор. 383 — 384).

1702

180 Із Т. Радичом виступало 1500 козаків (Микола Петровський, Нариси історії України..., Додатки, №21, стор. 419).