Розділ «РОКУ 1668»

5 На цьому місці кінчається список Куліша, яким користувався Бодянський, далі його видання йде за списками Третякова та Юзефовича і за російським перекладом.

6 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: немає «усе зоставивши».

7 У вид. Бодянського: «себі мали».

аже на тот час такого пробіглца 1 не било на тот уряд гетманства. И так будучи писарем Суховіенко на Запорожю и сам листи писавши, и в поселстві до хана пойшол, которого вдячне принявши хан, и учинивши згоду, дал султанов з ордами, которій вишол, и солтани послали до гетмана Дорошенка, жеби переправовал Дніпр з войсками. А же Дорошенко видячи, же орда становится зичливійшими быти 2 запорожцям, аніжели ему, не пойшол сам з войском, але послал брата своего рожоного Григорія, зліцивши ему войско, а же поколя наспішили войска запорожскіе и татарскіе, Демко Многогрішній учинил згоду с князем Ромодановским. О которих войсках татарских и козацких узявши відомость, князь Ромодановскій послал подезд з сином своїм князем Андріем, которого 3 напавши в Гайвороні, татаре погромили и сина 4 князя Ромодановского узяли. И так сам князь оборонною рукою уступил до Путивля, которому болшей жадной шкоди татаре и козаки не могли учинити, и наступила стужа, же юже не пора военная. Запорожці з ордами повернули в Крим, а Григорій, видячи, же юже приходят до згоди знову задніпряне з москвою, уступил з войсками своїми ку Каневу, и юже безпечній почал Многогрішній трактовати з москвою.

1 У сп. Судієнка: «побіглца».

2 У вид. Бодянського: «зичливійша бути».

3 Там же: «которых».

4 У сп. Судієнка: «и самого сина».