Розділ «5. Мережа Інтернет та її можливості у навчанні історії»

Формування запросу до пошукових машин. Пошук за одним словом у більшості випадків призводить до формування величезного списку веб-сторінок, на яких воно зустрічається. Наприклад, пошук за словом погода за допомогою google.com.ua дає 26600000 сторінок з цим словом. Знайти в ньому потрібні ресурси не просто, і тому пошук за одним словом малоефективний. Набагато ефективнішим є пошук за кількома словами, але тут важливу роль відіграє правило, що вказує пошуковій системі, як опрацювати групу слів.

Для ефективного пошуку за кількома ключовими словами потрібні спеціальні вказівки, які дозволяють зв'язати окремі слова між собою. Ці вказівки в пошукових системах утворюють спеціальну, як правило, нескладну мову запитів, що містить кілька вказівок.

Кожна пошукова система має свою власну мову запитів, і при використанні різних пошукових систем треба знати особливості кожної. Тому доцільно переглянути сторінку із довідковою інформацією про методи здійснення пошуку.

Загальні правила розширеного пошуку:

- краще використовувати початкову форму слова, інші будуть знайдені автоматично (тобто, запит зі словом університет дозволить знайти сторінки з словами університет, університеті, університетом тощо);

- не має значення з якої літери писати слово, будуть знайдені всі варіанти;

- якщо в запиті кілька слів, то буде знайдено документи що містять обидва слова. Спочатку будуть запропоновані сторінки де ці два слова розміщено поряд один з одним. Наприклад, запит погода Бердянськ, видасть 12400 сторінок, перша з запропонованих і є потрібною.

- якщо кілька слів запита взято у лапки, то буде знайдено всі документи де ці два слова обов'язково поряд. Наприклад, запит "погода Бердянськ" дає тільки два посилання, обидва містять потрібну інформацію.

- якщо перед одним із слів запита набрати знак мінус, то будуть знайдені документи де є інші слова запита, але немає слова з мінусом. Наприклад, запит погода Бердянськ дозволяє одержати документи де є слово погода, але немає слова Бердянськ.

2. Дидактичні можливості Інтернет-технологій.

Сьогодні серед розвинених країн світу активний підхід до використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі не обмежується електронними підручниками або посібниками, атласами чи енциклопедіями. Мережні технології, і у першу чергу Інтернет, є нині одним із засобів надання рівного доступу до якісної освіти, є невід'ємною складовою освітньої галузі.

Інтернет сьогодення є найважливішою соціально-економічною комунікацією нашої цивілізації. Глобальна мережа відображає функціонування різних галузей суспільства та забезпечує інформаційний сервіс спілкування, дозвілля та інших видів професійної діяльності особистості. Мережа Інтернет необхідна всім учителям і учням незалежно від предмета вивчення. Інтернет як технічний засіб розвитку особистості істотно сприяє її самореалізації та розширює соціальні можливості. Користувачі мережі не тільки "споживають" інформацію, а й постійно поповнюють її різними інформаційними ресурсами.

Розглянемо мережу Інтернет з позицій її освітніх можливостей. Відомо, що мережа Інтернету не проектувалась спеціально для системи освіти, але системи освіти в усьому світі скористувалися можливостями Інтернету, які задовольняють основні вимоги дидактики до технічних засобів навчання.

Мережа Інтернет забезпечує такі дидактичні можливості, корисні для навчання:

1) публікацію навчально-методичної інформації в гіпермедійному вигляді;

2) спілкування між суб'єктами й об'єктами навчального процесу в Інтернеті;

3) дистанційний доступ до інформаційних ресурсів, віддалених бібліотечних каталогів і файлів електронних бібліотек, до файлів користувачів, а також до баз даних і знань;

4) дистанційне використання віддалених обчислювальних ресурсів і дистанційних лабораторних практикумів. Саме ці можливості дозволили широко використовувати Інтернет у системі освіти.

Моделі навчання з використанням мережі можна поділити на змішане й повне Інтернет-навчання. У першому випадку Інтернет-технології вбудовують у традиційний навчальний процес, а навчальний процес у свою чергу, складається з контактних і неконтактних періодів навчання. В іншому випадку навчання відбувається цілком в Інтернеті.

Функції мережі Інтернет спроможні забезпечити єдиний інформаційний простір для роботи на занятті, а також позааудиторією, дати можливість підвищити рівень кваліфікації педагога шляхом оволодіння мультимедіа компетенцією. До їх переліку відносять: пошукову функцію, функцію транспортного засобу ("інформаційна магістраль"), функцію спілкування, навчання, архівну функцію, а також функцію інформації, комунікації, публікації. Крім того, наявні й інші базові функції Інтернету; мовні (електронні бібліотеки), інтерактивні (телекомунікаційні конференції), пошукові (каталоги, пошукові системи).