Розділ «КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 4»

Аналітично-евристична гра - одна з форм-варіантів урочної аналітичної гри. яка: використовується, переважно, для поглиблювання й систематизування географічних знань і вмінь учнів; передбачає евристичний характер навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії: може передбачати виконання учнями уявних індивідуальних ігрових ролей (слідчого, нишпорки, дослідника, агента безпеки та ін.) як "точки відліку" дія вимогових аналітично-ігрових дій. Поділяється на форми-підваріанти. найбільш поширеними з яких є уроки з географічними ігровими головоломками, ігровими географічними задачами тощо.

Ділова гра - одна з форм-підвидів ігрового уроку як виду нетрадиційного уроку географії, яку засновано на: ігровому інтерактивному здобуванні учнями географічних знань і вмінь та їхньому поглиблюванні Й систематизуванні: співпраці й взаємонавчанні учасників гри; виконанні школярами ролей за певним сюжетом чи сценарієм з метою модельної імітації ними певних реальних професійних дій і життєвих ситуацій та опанування відповідними алгоритмами навчально-пізнавальної діяльності; розв'язанні відповідних грі географічних навчальних проблем під керівництвом учителя та автономно. Поділяється на форми-варіанти. сюжетно-рольову гру; стратегічну гру та комбіновану ділову гру. З іншого боку, за обсягом і поєднанням географічного навчального матеріалу можна виокремлювати Й певні різновиди ділової гри.

Різновиди ділової гри - різновиди цієї гри як форми-підвиду ігрового уроку, які вирізняються за обсягом і поєднанням географічного навчального матеріалу та містять ділову гру: тематичну, яку зумовлено вивчанням однієї теми шкільного курсу географії; наскрізну, яка охоплює географічний навчальний матеріал усього тематичного блоку; комплексну, яка поєднує навчальний матеріал кількох тематичних блоків; міжпредметну, яка проводиться за потреби об'єднання тем різних шкільних предметів з метою всебічного вивчання географічних об'єктів, процесів і явищ.

Сюжетно-рольова гра - одна з форм-варіантів урочної ділової гри, яка: відзначається виконанням учнями певних ігрових ролей, відповідним оформленням, незвичними умовами проведення, витівками й творчими знахідками школярів; має за мету створення відповідного емоційного тла ігрового уроку, який істотно сприятиме формуванню ключових і предметних географічних компетенцій учнів; має гнучкі правила та мотивує розвиток творчої уяви школярів, а також потребує менших затрат часу на підготовку й проведення порівняно з іншими формами-варіантами ділової гри; є вельми ефективною для учнів основної школи завдяки найбільшій відповідності пізнавально-віковим можливостям і особливостям соціальної адаптації цих школярів. Поділяється на форми-підваріанти, найбільш поширеними з яких є: урок-мандрівка, урок-сюрприз, урок з космічною експедицією, урок з подорожжю в минуле та певні можливі комбінації таких форм-підваріантів.

Урок-мандрівка - одна з форм-підваріантів сюжетно-рольової гри, яка: розвиває креативність учнів; заснована на здійсненні учнями уявної мандрівки (як макрокомпонента уроку) з виконанням певних ролей для вивчання географічних об'єктів, процесів і явищ і їхнього просторового розташування й зміни у часі та для поглиблювання й систематизування географічних знань, отриманих раніше, а також формування й удосконалення своїх вмінь і навичок; повинна передбачати конкретний маршрут і зупинки, які позначаються на паперовій чи цифровій географічній карті під час уроку й запроектовані на виконання школярами різних навчально-пізнавальних завдань.

Стратегічна гра - одна з форм-варіантів урочної ділової гри, яка: може передбачати виконання учнями визначених ігрових ролей здебільшого управлінсько-технологічного характеру (керівник, спікер, секретар тощо), коли перевтілення в роль має менше значення, ніж у сюжетно-рольовій грі, а істотною є певна стратегія учнів-гравців; використовується для вивчання нового матеріалу з географії, набуття нового досвіду за нестандартних умов і систематизування географічного навчального матеріалу, що вже засвоєно. Поділяється на форми-підваріанти, найбільш розповсюдженими з яких є: урок-телепередача, урок-телеміст, урок-суд, урок-слідство, урок з дебатами в парламенті, урок - діяльність патентного бюро, урок із засіданням учнівської ради, урок із географічною науковою експедицією тощо.

Комбінована ділова гра - одна з форм-варіантів урочної ділової гри, яка поєднує риси сюжетно-рольової та стратегічної гри.

Гра-змагання — одна з форм-підвидів ігрового уроку як виду нетрадиційного уроку географії, яка є вельми ефективною для усунення можливої напруги й дискомфорту під час виявляння зворотного зв'язку між вчителем і учнями, активації опорних географічних знань школярів і перевірки й оцінювання їхніх навчальних досягнень і передбачає: поділ учнів на команди, які змагаються між собою за перемогу; проведення різноманітних ігрових конкурсів, вікторин, турнірів і квестів з географії; оцінювання результатів навчально-пізнавальних урочних ігрових змагань вчителем і експертними групами учнів й нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей команд; можливість використання в змагальному процесі окремих складників ділової або аналітичної гри чи поєднання таких складників. Поділяється на форми-варіанти, найбільш поширеними з яких є: урок з експрес-змаганням з географії (як урочна реалізація однойменного різновиду нестандартного колективного контролю); урок-конкурс; урок-вікторина, зокрема на підвалинах організації вікторини "Що? Де? Коли?"; урок за принципами проведення клубу веселих і кмітливих (КВК); урок-турнір (як урочна реалізація інтерактивної форми "Турніри"); урок з географічним квестом; певна ділова або аналітична гра чи їхні форми-варіанти (форми-підваріанти), організовані в формі змагання з визначенням переможців, а також можливі комбінації зазначених форм-варіантів гри-змагання.

Вимоги до гри-змагання — сукупність вимог до гри-змагання як форми-підвиду ігрового уроку, а саме: відсутність привілеїв у будь-якого учасника гри; повідомляння (нагадування) вчителем правил гри й системи оцінювання географічних знань на початку гри-змагання та/або безпосередньо перед виконанням завдань гри; суворий контроль вчителя за недопущенням списувань і підказок; максимально цікавий характер змагання, що має надихати учнів на всебічне вивчання географії; реалізація принципу відкритості позитивних перспектив школярів, коли навіть у тих учнів, які не стали переможцями, повинно залишатись стійке бажання в подальшому розширювати Й поглиблювати свої географічні знання.

Урок з географічним квестом - одна з форм-варіантів урочної гри-змагання, яку доцільно застосовувати з метою ефективного поглиблювання, систематизування й контролю географічних знань, вмінь і навичок учнів і проектувати за принципами квесту, коли: ігровий цикл поділяється на пошукові етапи ("кроки"), що здійснюються на основі комбінування сюжетно-рольових, стратегічних й аналітичних змагальних умов-завдань; після закінчення кожного такого "кроку" вчитель використовує наступні картки "випадкових подій", які описують нові умови-завдання дидактичної гри, до яких гравці учнівських команд змушені адаптуватися на кожному етапі пошуку, що безупинно триває та додає грі певного корисного азарту й зумовлює її динамічний характер.

Урок з домінантним застосуванням мультимедійних засобів навчання географії - один з видів нетрадиційного уроку географії, який: базується на переважному застосуванні електронних підручників, посібників і атласів, електронних баз даних (внутрішніх, у межах школи, й зовнішніх, інформаційно-мережних) і інших електронних (комп'ютеризованих) мультимедійних засобів навчально-географічного й геоінформаційного спрямування в поєднанні з відповідними таким засобам сучасними програмно- й апаратно-забезпечувальними засобами навчання географії; передбачає інтегрування текстових, графічних нерухомих, аудіо-, відео- й анімаційних фрагментів географічної навчальної інформації, завдяки чому географічні об'єкти вивчання та географічні факти, уявлення, поняття, причинно-наслідкові зв'язки й закономірності стають для учнів оптимально візуалізовано-унаочненими. що істотно підвищує ефективність навчання географії.

Комбінований нетрадиційний урок - один з видів нетрадиційного уроку географії, різновидами якого можуть бути дидактично-доцільні поєднання інших таких видів або їхніх форм-підвидів, наприклад, деяких форм-підвидів лекційно-семінарського уроку з уроком із домінантним застосуванням мультимедійних засобів навчання географії, певних різновидів ігрового уроку з формами-підвидами уроку-дослідження тощо.

Аналіз уроку географії - алгоритмізований всебічний розгляд уроку географії особою, що уповноважена провести аналіз сукупності педагогічних дій певного вчителя та їхніх результатів з метою оцінювання ефективності уроку географії, зокрема оцінювання: ретельності підготовки уроку, раціональності навчально-виховної й навчально-пізнавальної діяльності на ньому та результативності проведення уроку.

Алгоритм аналізу уроку географії - алгоритм, згідно з яким аналіз уроку географії має містити етапи-складники цього аналізу, а саме такі етапи, як: перевірка й аналіз загальних відомостей щодо уроку; аналіз структури уроку; аналіз операційних складників процесу навчання географії, використаних учителем на уроці; аналіз педагогічної діяльності вчителя на уроці; підбивання загального підсумку аналізу уроку.

Перевірка й аналіз загальних відомостей щодо уроку - один з етапів аналізу уроку географії, який полягає в перевірці й аналізі відомостей щодо: теми уроку (відповідність програмі й календарно-тематичному плану); загального проведення уроку (дата; школа; клас; місце уроку в розкладі; прізвище, ім'я та по-батькові вчителя; кількість учнів за списком, кількість присутніх; тип і вид комплексно-забезпечувальних засобів навчання); підтипу й виду уроку та їхньої відповідності вимогам шкільної програми; готовності до уроку (санітарно-гігієнічний стан місця проведення уроку; наявність необхідних унаочнювальних засобів навчання, передусім географічних навчальних моделей; стан робочих місць учнів; психологічна налаштованість учителя й учнів до уроку).

Аналіз структури уроку - один з етапів аналізу уроку географії, який містить аналіз структурної організації уроку географії згідно з його підтипом і видом (відповідність програмі, структурні компоненти уроку, раціональність розподілу часу тощо).

Аналіз операційних складників процесу навчання географії, використаних учителем на уроці - один з етапів аналізу уроку географії, який містить аналіз: змісту навчального матеріалу; провідних методів навчання географії; підготовки учнів до навчально-пізнавальної діяльності на уроці (організації уважності учнів; постановки теми й завдань уроку); активації знань, умінь і навичок учнів; формування нових географічних знань школярів; різноманітності й доцільності застосування певних методичних прийомів навчання; міри дотримання принципу наочності навчання й ефективності застосування обраних типів і видів засобів навчання географії; рівня сформованості вмінь школярів користуватись сучасними засобами навчання географії, зокрема географічними навчальним моделями; реалізації різних форм організації навчальної-пізнавальної діяльності учнів з географії та характеру цієї діяльності; колективних і індивідуальних завдань з огляду на необхідність їхньої відповідності можливостям школярів; узагальнювання й систематизування географічних знань учнями; наявності складників проблемного навчання й формування здатності до критичного мислення учнів; формування й застосування вмінь і навичок школярів, зокрема використання різних практичних завдань; контролю й корекції навчальних досягнень (методів, форм, способів і прийомів такого контролю; змісту різних видів контрольних запитань і завдань; ступеня залучення учнів до доповнень, виправлень і рецензування відповідей товаришів за умови передбачення такого залучення; об'єктивності, прозорості й аргументованості оцінювання навчальних досягнень учнів і їхньої корекції); прийомів підготовки школярів до виконання домашнього роботи як логічного продовження уроку (зокрема кількості часу на коментування домашнього завдання, його виду тощо); ефективності підбивання підсумків уроку вчителем.

Аналіз змісту навчального матеріалу уроку - один із складників аналізу використаних учителем операційних складників процесу навчання географії як етапу аналізу уроку географії, який містить аналіз: відповідності змісту географічного навчального матеріалу програмі й віковим особливостям учнів; пізнавального потенціалу уроку та актуальності цього потенціалу; узагальнення навчального матеріалу вчителем і міри раціональності сполучення емпіричних і теоретичних географічних знань; наявності змістовних блоків навчального матеріалу й відповідних завдань до них, а також можливостей встановлення внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків.

Аналіз педагогічної діяльності вчителя на уроці - один з етапів аналізу уроку географії, який містить аналіз: впровадження принципів співпраці, співдружності та співтворчості вчителя й учнів, а також, за умови передбачення, школярів між собою; довіри до учнів і вимогливості вчителя: початкового, ситуаційного й наскрізного мотивування навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, а отже вміння залучити вчителем до цієї діяльності й викликати почуття радості пошуку, знахідок і впевненості в собі кожного школяра; зворотного зв'язку між учителем і учнями щодо всіх структурних компонентів уроку; формування вчителем адекватної самооцінки навчальних досягнень учнями; вміння вчителя володіти собою й керувати класом, його стилів спілкування з учнями й застосування ним міміки, жестів і мови при викладанні навчального матеріалу; акуратності, лаконізму, грамотності записів, малюнків тощо вчителя на класній чи мультимедійній дошці; результатів вчительського самоаналізу уроку географії.

Підбивання загального підсумку аналізу уроку — один з етапів аналізу уроку географії, який містить: результувальний аналіз реалізації мети, завдань уроку й вимог шкільної програми; результувальний аналіз якості отриманих знань, умінь і навичок учнів; формулювання побажань.