Розділ «КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 4»

Форми організації навчального процесу з географії - один з складників дидактичних інструментів навчання географії, який об'єднує сукупності форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії й форм проведення навчання географії.

Систематизація форм організації навчального процесу з географії -систематизація зазначених форм з вирізненням їхніх двох груп, а саме форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії й форм проведення навчання географії та поділу цих груп на відповідні так більш низького рівня (див. рис).

Диференційований підхід до організації навчального процесу з географії - підхід що грунтується на "прихованому" або відкритому розподілі вчителем учнів на певні групи з метою ефективного педагогічного впливу на них під час навчання географії та який: передбачає врахування схильностей, інтересів, здібностей, рівня сформованості географічних компетенцій і відповідних навчальних досягнень школярів; є обов'язковою умовою реалізації всіх форм організації навчального процесу з географії та застосування переважної більшості технологій навчання географії. Поділяється на різновиди, а саме "внутрішнє й "зовнішнє" диференціювання учнів.

"Внутрішнє" диференціювання учнів - один з різновидів диференційованого підходу до організації навчального процесу з географії, коли така організація базується на розподілі учителем учнів, який "приховано" від них, усередині класу на умовні, відносно однорідні групи за мірою розвитку, сформованості прийомів навчально-пізнавальної діяльності, здатності до самостійного пізнання довкілля та навчальних досягнень з географії з дотриманням принципу відкритості позитивних перспектив учнів, зокрема щодо їхнього "переміщення" із групи нижчого рівня до групи вищого рівня тощо.

"Зовнішнє" диференціювання учнів — один з різновидів диференційованого підходу до організації навчального процесу з географії, коли така організація базується на відкритому розподілі учнів на групи на основі як рівня сформованості їхніх географічних компетенцій і відповідних навчальних досягнень, так і рівня зацікавленості певним предметом і виявленого інтересу до якого-небудь виду діяльності, що є особливо актуальним при профільованому навчанні географії (при цьому дотримуються принципу відкритості позитивних перспектив учнів, зокрема щодо їхнього переходу в іншу групу тощо).

Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географи — перша група форм організації навчального процесу з географії, які є зовнішнім проявом узгодженої діяльності вчителя й учнів, яка здійснюється у встановленому порядку й певному режимі та регламентує взаємодію вчителя й школярів, міру активності та автономності учнів у їхній навчально-пізнавальній діяльності та керівництво останньою з боку вчителя. Поділяються на дві підгрупи в залежності від режиму реалізації, а саме на форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в традиційному режимі та форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в інтерактивному режимі.

Режими організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії - режими реалізації певних підгруп форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, а саме традиційний режим й інтерактивний режим.

Традиційний режим організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії - один з режимів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, який передбачає: дотримання усталеного регламенту процесу навчання географії за домінантної ролі в ньому вчителя; застосування фронтальної й індивідуальної форми організації навчально-пізнавальної діяльності; поетапну організацію такої діяльності; відсутність співпраці й взаємонавчання школярів, що мають постійні навчальні місця.

Інтерактивний режим організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії - один з режимів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, за якого вчитель налагоджує спільну інтерактивну зазначену діяльність школярів, яка грунтується на їхньому взаємонавчанні й передбачає, що: всі учні в навчальному процесі взаємодіють між собою, обмінюються інформацією, разом вирішують навчальні завдання або розв'язують географічні навчальні проблеми, моделюють певні навчальні ситуації та оцінюють колективні й власні дії з реалізацією загального принципу "учень здобуває знання й вміння та навчає інших"; процес навчання географії спирається на паритетну співпрацю й поєднання зусиль учителя й школярів задля досягнення результату навчання; набування й застосування учнями географічних знань, вмінь і навичок максимально зближено; розвивається здатність школярів передавати нову географічну навчальну інформацію в доступному для інших вигляді та вести дискусію; формуються позитивні стосунки корпоративної залежності учнів під час навчання.

Диференціація завдань для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії - поділ таких завдань (як запитань, власне завдань, задач, зокрема проблемних), в залежності від складності відповідної навчально-пізнавальної діяльності учнів, на типи завдань, а саме: перший - ті, що вимагають від учнів здатності визначати властивості географічних об'єктів вивчання на основі алгоритму, що наводиться в завданні; другий - ті, що спрямовують школярів на відображення чи часткове перетворення накопиченої раніше географічної інформації на основі аналізу певних географічних об'єктів вивчання й перебирання різних шляхів і способів виконання завдання із знаходженням найбільш ефективних; третій - ті, виконання яких неможливе без накопичення й застосування учнями нового досвіду, набутого ними на основі раніше засвоєних прийомів навчально-пізнавальної діяльності; четвертий - ті, що потребують глибокого проникнення школярів у сутність географічних об'єктів вивчання та встановлення невідомих раніше зв'язків і співвідношень між ними, необхідних для знаходження нових шляхів виконання завдання й пошуку нової географічної інформації.

Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в традиційному режимі - одна з підгруп таких форм, яка містить як типи фронтальну та індивідуальну форму організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, а також передбачає певні етапи зазначеної організації.

фронтальна форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії - одна з типових форм традиційного режиму такої організації, яка вирізняється тим, що учні виконують єдине для всього класу (групи школярів) завдання за однакового для всіх темпу роботи, а вчитель працює одразу з усім класом (групою) й, відповідно, безпосередньо керує діяльністю всіх учнів без паритетної співпраці з ними та їхнього взаємонавчання. За видами поділяється на усну, письмову й графічно-знакову фронтальну форму та може застосовуватися на різних етапах зазначеної організації в традиційному її режимі.

Індивідуальна форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії - одна з типових форм традиційного режиму такої організації, яка: грунтується на врахуванні вчителем індивідуальних особливостей школярів (різної "швидкості" й гнучкості мислення, особливостей сприймання й пам'ятання, міри здатності витримувати фізичні та психологічні навантаження, рівня сформованості прийомів навчально-пізнавальної діяльності тощо); передбачає індивідуальне за темпом виконання кожним учнем окремих завдань, зокрема при роботі з отриманим персональним роздавальним навчальним матеріалом; потребує безпосереднього керування вчителем діяльністю певного школяра без паритетної співпраці з ним та участі учня у взаємонавчанні з іншими школярами. За видами поділяється на усну, письмову й графічно-знакову індивідуальну форму та може застосовуватися на різних етапах зазначеної організації в традиційному її режимі.

Етапи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географи в традиційному режимі - сукупність таких етапів, а саме ініціального, самоорганізаційного та завершально-контрольного етапу, які стосуються обох форм зазначеної організації.

Ініціальний етап організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в традиційному режимі - один з етапів такої організації, який: відзначається спрямуванням на початкове формування й накопичення індивідуального досвіду навчально-пізнавальної діяльності учнів, насамперед на уроці географії; вимагає безпосередньої участі вчителя в здійснені зазначеної діяльності школярами з організацією й коригуванням кожного їхнього кроку.

Самоорганізаційний етап навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в традиційному режимі - один з етапів такої організації, на якому: непотрібним є безпосереднє втручання вчителя в навчально-пізнавальну діяльність учнів, а необхідним є керування нею лише за допомогою спонукально-допоміжних словосполучень (на кшталт "пригадайте", "розгляньте з такої точки зору", "спробуйте знайти інше рішення", "перевірте відповідь за допомогою іншої моделі", "поверніться до цього етапу міркувань" тощо); результат зазначеної діяльності значною мірою визначається індивідуальними особливостями пізнання школярів, їхньою попередньою підготовкою й мотивуванням учіння географії, рівнем сформованості прийомів навчально-пізнавальної діяльності учнів і професійною майстерністю вчителя.

Завершально-контрольний етап організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в традиційному режимі — один з етапів такої організації, який передбачає: завершально-перевірне керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учнів, яке вчитель здійснює переважно засобами конструювання адекватних підсумкових запитань і завдань з географії; вчительське оцінювання навчальних досягнень учнів з географії.

Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в інтерактивному режимі - одна з підгруп таких форм, яка містить як типи парно-трійкову й групову інтерактивну, кооперовано-мікрогрупову інтерактивну та дискусійно-інтерактивну форму організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії з подальшим поділом цих форм як типів на певні форми-види (див. рис).

Алгоритм навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в інтерактивному режимі - алгоритм зазначеної діяльності в інтерактивному режимі її організації, який передбачає необхідність виконання таких послідовних операцій: розпізнавання нового географічного навчального матеріалу й поєднання його із засвоєним раніше; адекватне сприймання змісту того, що вивчається; пояснення товаришеві щойно отриманої географічної навчальної інформації (шляхом: пояснення "своїми словами", тобто адаптації цієї інформації та її трансформації в доступні для сприймання однокласниками терміни й форми; інтерпретування інформації через власне тлумачення змісту географічного навчального матеріалу, його перегруповування й пояснення географічних причинно-наслідкових зв'язків; екстраполяції отриманих географічних даних, зокрема через власні прогнозні рішення, що ґрунтуються на розумінні основних тенденцій динаміки географічних об'єктів вивчання).