Розділ 10. Міжнародні розрахунки

Така форма гарантії створює бенефіціару досить надійне правове становище. Він може вимагати негайної виплати, причому принципал або гарант не мають права заявляти протест. Тим самим бенефіціар звільняється не тільки від ризику неплатоспроможності основного боржника, а й від ризику процесуального заперечення. Це пов'язано з тим, що саме боржник (продавець, експортер) повинен вимагати назад платіж, який зроблено за гарантією, якщо він вважає, що несе відповідальність за незадовільне виконання контракту. І зовсім не кредитор (покупець, імпортер) повинен домагатися реалізації своїх вимог, які виникають із. незадовільного виконання контракту. Тут, як і при акредитиві, діє принцип "спочатку платити, потім вести судовий розгляд.

10.6. Вексель

Банківський вексель - вексель, виставлений банком даної країни на свого іноземного кореспондента. Придбавши такий вексель у національних банків, боржники (імпортери) пересилають його кредиторам (експортерам), погасивши в такий спосіб свої боргові зобов'язання.

Вексельна форма міжнародних розрахунків передбачає використання векселя - простого чи переказного.

Простий вексель (боргове зобов'язання) - це безумовне письмове зобов'язання однієї особи перед іншою виплатити певній особі за наказом векселедавця чи пред'явника обумовлену суму грошей на вимогу або на фіксовану дату, або на визначений момент у майбутньому.

Перекази ий вексель - це безумовний письмовий наказ, адресований однією особою (векселедавцем) іншій особі (платникові) і підписаний особою, яка видала вексель про виплату на вимогу або на певну дату суми грошей третьому учасникові (одержувачу) за його наказом, або пред'явникові.

У вексельній угоді беруть участь три сторони:

- векселедавець (трасант) - особа, яка виписує вексель і дає наказ про його оплату;

- платник за векселем (трасат) - особа, якій адресований н оплату векселя;

- одержувач грошей за векселем (бенефіціар) - особа, яка виляє вексель до оплати й отримує гроші за векселем.

Основну відповідальність за оплату векселя несе трасат, який акцепт векселя підтверджує свої зобов'язання щодо його оплати. Разом ним несуть солідарну відповідальність (крім особливих випадків) й інші учасники угоди - векселедавець і особи, які в процесі обігу векселя дістали право користування ним за допомогою передавального напису.

Загальна схема розрахунків за векселем така. Трасант розплачується векселем з одержувачем грошей (бенефіціаром). Останній виставляє вексель платникові (трасату) для акцепту. Акцептуючи вексель, трасат визнає його законним і підтверджує свої зобов'язання щодо оплати векселя. У разі неоплата векселя трасатом цей вексель буде пред'явлений векселедавцю.

Бувають випадки, коли векселедавець одночасно є й одержувачем грошей за векселем. У такому разі текст векселя такий: "Заплатіть мені або за моїм наказом...".

У сучасній господарській практиці порівняно з XIX і початком XX ст. сфера використання переказних векселів як платіжного засобу значно звузилася. Головна сфера його використання сьогодні - зовнішня торгівля. Тут вексель має ряд важливих переваг, будучи інструментом кредитування і засобом урегулювання боргів. Він дозволяє примирити інтереси покупця і продавця. Так, покупець, видавши вексель, отримує відстрочку платежу і може мобілізувати необхідну суму, реалізувавши куплений товар. З іншого боку, продавець, отримавши вексель як оплат) за відвантажений товар, має можливість або зберігати його до закінчення строку, або заплатити цим векселем своїм контрагентам за поставку товару, або продати вексель банку й отримати за ним суму достроково з відрахуванням певного відсотка (дисконту).

Вексель може бути оплачений на вимогу або після пред'явлення. Але у багатьох векселях зазначається, що оплата здійснюється через N днів після пред'явлення. Пред'явлення в такому разі є моментом звернення до платника для акцептування векселя. Можливий варіант, коли оплата векселя передбачається через певну кількість днів після його складання.

Вексель може бути іменним ("Платіть"), ордерним ("Платіть N або за його наказом") і пред'явленим ("Платіть пред'явнику"). Ордерний вексель передбачає можливість передавання права на отримання грошей за векселем іншій особі за допомогою передавального напису (індосаменту).

Відмінності простого векселя від переказного:

- це не наказ, а зобов'язання платити;

_ векселедавець і платник - одна особа; - простий вексель не потребує акцепту.

Особливим різновидом переказного векселя є банкнота, випущена