Розділ 6. НАПРЯМИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

На підтримку рослинництва, садівництва та виноградарства у бюджеті передбачено 1423 млн грн, а на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки передбачається спрямувати 131,8 млн грн бюджетних коштів.

Компенсація Пенсійному фонду втрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку спеціальної ставки з уплати збору на обов'язкове пенсійне страхування становитиме 1381,1 млн грн.

На фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення відсоткової ставки за короткостроковими та середньостроковими кредитами передбачені витрати у розмірі 667 млн грн. Видатки на здешевлення страхових премій аграріям збільшено у 5 разів і становлять 50 млн грн. До 1 січня 2008 р. в Україні збережено наявний Порядок пільгового режиму оподаткування ПДВ виробників сільськогосподарської продукції, що дасть змогу збільшити державну підтримку АПК на 4500 млн грн.

Із 2008 р. очікується зміна режиму акумулювання ПДВ на спеціальних рахунках для аграріїв. Бюджетна підтримка галузі планувалася таким чином: 50 % усіх коштів галузі спрямовано на пряму підтримку аграріїв (у 2007 р. це становило 70 % видатків галузі), а залишок буде спрямовано на непряму підтримку через розвиток інфраструктури села та аграрного ринку.

Мале підприємництво забезпечує швидку окупність витрат, широку свободу ринкового вибору, визначає темпи економічного розвитку, структуру та якість характеру ВВП, забезпечує насичення ринку товарами, послугами і додатковими робочими місцями, сприяє послабленню монополізму в економіці.

Більшість малих підприємств має обмежені фінансові ресурси. Державна фінансова підтримка малого підприємництва може здійснюватися у таких напрямах:

— пряме державне фінансування та кредитування суб'єктів малого підприємництва;

— встановлення пільг в оподаткуванні;

— державне гарантування кредитів суб'єктів малого підприємництва ;

— стимулювання підтримки сектору малих підприємств із боку підприємницьких структур і організацій.

Пряме державне фінансування та кредитування малого підприємництва передбачає надання коштів із бюджетів різних рівнів і державних цільових фондів. Основним недоліком є зростання витрат бюджету, малі розміри допомоги через дефіцит бюджетних ресурсів. Мале підприємництво може отримувати фінансову підтримку через спеціалізовані кредитні установи.

Деякі країни розвивають великий бізнес, виводять його на передові рубежі і таким чином досягають успіху. Інші — також успішні країни, навпаки, роблять ставку на малий та середній бізнес, виходять на світові ринки, накопичують власний експортний потенціал.

Знання стають все більш вирішальним фактором розвитку економіки, оскільки складовими "трикутника знань" є освіта, наука та інновації. Розширення масштабів створення, освоєння

1 впровадження у виробництво нової високоефективної техніки і технологій забезпечує зростання продуктивності праці, зниження матеріало- і енергомісткості, поліпшення якості продукції.

Рада Європи у 2000 р. у Лісабоні (Португалія) прийняла так звану Лісабонську стратегію розвитку Євросоюзу, а у 2003 р. у Барселоні (Іспанія) ця стратегія була доповнена рішенням, яке отримало назву "Барселонська мрія", про необхідність спрямування до 2010 р. не менш як 3 % ВВП на дослідження та інновації. Головною ціллю цієї стратегії стало забезпечення до 2010 р. трансформації об'єднаної Європи в найбільшу у світі економіку, яка ґрунтується на знаннях.

Вважається, що дослідницькі університети можуть виконувати власну місію, якщо їх сукупний бюджет буде формуватися з розрахунку не менш 1 млн євро на рік на одного професора-дослідника. У бюджеті України на 2007 р. на науку виділено

2 млрд грн. Україна забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) у розмірі не менше 1,7 % ВВП. З 1998 по 2003 р. видатки

Німеччини на фінансування досліджень і розвитку зросли з 1 млрд до 9 млрд евро. Частка державних видатків на фінансування наукових досліджень зросла з 2,3 % до 2,5 % на рік від національного продукту (в Україні — 0,4 %). У 2002 р. перевищення експорту над імпортом Німеччини тільки за товарами галузей високих технологій становило 132 млрд евро.

В Україні наукові заклади можуть бути поділені за трьома рівнями:

1) заклади Національної академії наук України — наукові установи, які викопують державні фундаментальні дослідження;