Розділ «6.4. Видатки бюджету на соціальний захист населення та соціальну сферу»

Система соціального захисту складається з трьох елементів, кожен з яких має різне коло суб'єктів, джерела фінансування, умови та мету забезпечення. Система соціального захисту включає такі форми:

- соціальне страхування за рахунок обов'язкових страхових і добровільних внесків;

— державне забезпечення та надання соціальних послуг окремим категоріям громадян за рахунок державного бюджету;

— соціальну допомогу та соціальну підтримку непрацездатних громадян.

На сьогодні нараховується понад 20 різних видів допомог і пільг, а падання їх закріплено десятками законів. Система є складною, окремі соціальні програми не мають стабільного фінансування або за їх затвердження не передбачалися цільові джерела фінансування. Видатки зведеного бюджету України на соціальний захист і соціальне забезпечення з 2002 по 2005 р. зросли з 12,6 млрд до майже 40 млрд грн. Технічні можливості подальшого збільшення соціальних трансфертів були вичерпані вже у 2002 p., коли їх частка досягла 17,2 % ВВП і 42,2 % державних видатків. У 2003—2004 pp. було наявне певне випередження темпів зростання ВВП над зростанням видатків на освіту і охорону здоров'я. Основні принципи системи соціального захисту населення закладені в Конституції України ст. 46—53. Соціальний захист забезпечується соціальною допомогою і соціальним страхуванням.

Соціальний захист — це система відносин між державою, господарськими структурами з одного боку та з громадянами з іншого, у процесі яких за рахунок частили ВВП утворюються і використовуються фонди фінансових ресурсів для матеріального забезпечення та обслуговування окремих категорій і груп громадян. Видатки бюджету на соціальний захист населення — це насамперед видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабезпечених громадян, встановлення певного рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися в екстремальних умовах (біженці, безпритульні тощо).

Видатки бюджету на соціальний захист класифікуються так:

1) за джерелами фінансування:

— за рахунок коштів державного бюджету;

— за рахунок коштів місцевого бюджету;

2) за ініціатором:

— витрати на реалізацію загальнодержавних програм;

- витрати на місцеві програми (рішення місцевих органів влади);

3) за метою використання:

— видатки на соціальний захист у зв'язку з малозабезпеченістю;

— виплати як компенсація втраченого доходу (допомога по вагітності і пологам);

— компенсація втраченого здоров'я або майна;

— витрати, пов'язанні з наданням підтримки в облаштуванні (притулки для тимчасового утримання біженців);

— витрати на надання пільг і привілеїв окремим категоріям громадян;