Розділ 6. НАПРЯМИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

— невтручання органів виконавчої влади у вибір форм господарювання і господарську діяльність суб'єктів підприємництва;

— стимулювання розвитку приватного підприємництва;

— забезпечення суб'єктам господарювання захисту прав власності на землю, майно і результати своєї праці;

— державної підтримки наукових досліджень щодо створення та впровадження нових екологічно чистих ресурсозберігаючих технологій вирощування, поглибленого перероблення сільськогосподарської сировини та виготовлення з неї конкурентоспроможної вітчизняної продукції;

— проведення закупок сільськогосподарської продукції до державного резерву;

— підтримка сільськогосподарських товаровиробників, інфраструктури аграрного ринку, гарантування продовольчої безпеки держави;

— формування цінового, податкового і кредитного механізмів з урахуванням специфіки сільського господарства (сезонність, низька норма прибутку, уповільнена оборотність капіталу);

— дотування виробництва продукції тваринництва, рибальства;

— створення умов для забезпечення кредитами сільськогосподарських товаровиробників;

— сприяння розвитку мережі дорадчих сільськогосподарських служб і системи моніторингу аграрного ринку.

Статті видатків Державного бюджету України щодо фінансування сільського господарства формує безпосередньо Міністерство аграрної політики України.

До видатків на розвиток агропромислового комплексу, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, належать видатки:

— на поліпшення земельних ресурсів (оплата робіт щодо докорінного поліпшення земель, проведення земельної реформи, хімічна паспортизація земель);

— сільськогосподарське виробництво (державна програма селекції, заходи щодо боротьби зі шкідниками та хворобами у сільському господарстві, державна підтримка фермерських господарств, часткова компенсація ставки за кредитами комерційних банків);

— закупівлю сільськогосподарської продукції та техніки;

— дослідження і практичні розроблення у галузі сільського господарства;

— діяльність і послуги у галузі сільського господарства. Ціллю надання податкових пільг у сільському господарстві

є забезпечення економічного зростання в агропромисловому комплексі та підтримка сільськогосподарського товаровиробника. Самі по собі пільги не здатні забезпечити виконання цих завдань. Так, незважаючи на надання протягом 1999— 2001 рр. податкових пільг сільському господарству майже на 2,6 млрд грн (галузь, яка виробляє 17 % ВВП країни, формує всього 3 % доходів бюджету), зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції супроводжувалося зниженням прибутковості виробництва. Надання у цій ситуації податкових пільг можна розглядати як неефективне використання державних грошей, які консервують конкурентоспроможність агропромислового комплексу. Рушійною силою зростання рентабельності зернового виробництва у 2000 р. до 64,8 % порівняно з 12,0 % у 1999 р. було підвищення ціни на зерно у 2,2 раза, що покращило умови розвитку галузі. Застосування податкових пільг має сенс лише протягом обмеженого строку.

У Державному бюджеті України на 2007 р. на підтримку агропромислового комплексу передбачено 9070,3 млн грн (це на 962,1 млн грн більше ніж у 2006р.). Ці гроші будуть спрямовані на розвиток рослинництва та забезпечення продовольчої безпеки країни. Аграрний фонд здійснюватиме фінансові та товарні інтервенції, а також залогові закупки зерна, для чого в державному бюджеті передбачено 685 млн грн.

На підтримку тваринництва та птахівництва передбачається спрямувати 1 595,5 млн грн, що на 36,7 % більше, ніж у 2006 р. Державну підтримку тваринництва в основному зосереджено на стимулюванні виробництва і реалізації тваринницької продукції, збереженні і підвищенні кількості племінних сільськогосподарських тварин.