тільки так людина зростає до тієї висоти, де її б'є і трощить блискавиця; до висоти, де літають блискавиці!
Мій розум і туга спрямовані на мале, на довге, на далеке,— що мені до ваших жалюгідних, повсюдних, минущих злиднів!
Як на мене, ви ще замало страждаєте! Бо страждаєте ви через себе,— людина вас поки не обходить. Якби ви сказали інакше, ви б збрехали! Ніхто з вас не знає моїх страждань...
7
Мені замало, щоб блискавиця більше не шкодила. Я хочу не відвести її, а навчити на мене — працювати.
Моя мудрість вже довго громадиться, як хмаровиння, стає дедалі спокійніша й темніша. Таке судилося всякій мудрості, що коли-небудь має народити блискавицю.
Для людей сьогодення я не хочу ні бути світлом, ні навіть зватися ним. Бо я хочу їх осліпити. Блискавице моєї мудрості, випали їм очі!
8
Не прагніть того, що вам не під силу,— хто прагне не по силі своїй, той заклятий брехун.
А надто коли зазіхає на велике! Адже такі пронозливі фальшувальники й лицедії породжують недовіру до великого —
аж поки, зрештою, стануть брехати й собі,— зизоокі, розмальовані ззовні й поточені хробаком усередині, закутані в плащ великих слів, показних чеснот, нібито блискучих справ.
Тут, вищі люди, будьте вкрай пильні! Бо сьогодні для мене немає нічого дорожчого й рідкіснішого за щирість.
Адже хіба сьогодні не панує потолоч? А потолоч не знає, що велике, а що мале, що пряме і щире; вона невинно криводушна й незмінно бреше.
9
Нині, о відважні й щиросерді вищі люди, не беріть усього на віру. І ховайте причини своїх діянь. Адже сьогодні панує потолоч.
Хто, спираючись на підстави, зможе спростувати те, в що колись безпідставно вірила потолоч?
На торговищі переконують жестами. А підставам та доказам потолоч не вірить.
Якщо там істина колись і здобула перемогу, то з недовірою запитуйте себе: «Що за могутня облуда боролася за неї?»
Остерігайтеся й учених! Вони нас ненавидять через свою безплідність! Б, ні очі холодні й сухі, будь-якого птаха вони бачать обпатраним.
Вони хизуються, що не брешуть: та від нездатності брехати ще далеко до любові, до істини. Остерігайтеся!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Так казав Заратустра. Жадання влади» автора Фрідріх Ніцше на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта і остання“ на сторінці 34. Приємного читання.