«Коли вам хочеться піднестись,
ви зводите очі вгору. А я опускаю
вниз, бо вже піднісся.
Хто з-поміж вас може сміятися
і водночас бути піднесеним?
Хто сходить на найвищі вершини,
той сміється з усіх трагедій на
сцені і в житті».
Заратустра, «Про читання і писання»
МАНДРІВНИК
Опівночі Заратустра вирушив через острівний хребет, щоб удосвіта дістатися на протилежний берег, де він хотів сісти на корабель. Власне, там лежала зручна затока, в котрій навіть чужі кораблі охоче ставали на якір, забираючи з собою багатьох, що хотіли з блаженних островів вийти в море. Підіймаючись угору, Заратустра дорогою згадував чимало своїх самотніх мандрівок, починаючи ще з юнацьких літ, а заразом безліч гір, хребтів і вершин, які йому довелося здолати.
«Я мандрівник і підкорювач гір,— казав він до свого серця,— я не люблю рівнин і, здається, не можу довго всидіти на місці.
Хоч яка доля і які пригоди мені судилися, завжди будуть мандри й підкорення гір; зрештою, випробовують тільки самих себе.
Минув той час, коли мені траплялися ще й випадки; хіба тепер мені може випасти те, що не належало б мені?
Одначе повертається до мене, приходить урешті додому моя власну суть,— та її частина, що довго була на чужині, розпорошена серед усік подій і випадків.
А ще я знаю: тепер я стою перед останньою вершиною і перед тим, що так довго мене обминало. Ох, переді мною найтяжчий шлях. Я вирушив у найсамотнішу мандрівку!
Людині моєї вдачі не уникнути цієї години,— години, котра каже: «Нарешті ти на шляху величі! Вершина й безодня поєднані тепер воєдино!
Ти на шляху величі: тепер останнім твоїм притулком стало те, що досі було згубою!
Ти на шляху величі: тепер найбільша твоя мужність у тому, що дороги за тобою вже немає!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Так казав Заратустра. Жадання влади» автора Фрідріх Ніцше на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 1. Приємного читання.