Розділ «Частина третя»

І круг того, хто волає: «Дивись, ось єдина криниця для багатьох спраглих, єдине серце для багатьох жадливих, єдине жадання для багатьох працьовитих»,— круг того згуртується народ, тобто багато тих, хто прагне випробувань.

І там випробовують, дізнаються, хто вміє наказувати, а хто має коритися! Ох, ціною яких довгих пошуків, удач, невдач, нової науки і нових спроб!

Я вчу, що людська громада — це спроба, довгий пошук, а шукають того, хто наказує!

Спроба, брати мої! Та не «угода»! Розбийте, розтрощіть це слово м'якосердих і половинчастих!

26

Брати мої! Хто найбільше загрожує всьому людському майбутньому? Хіба не добрі та праведні?

Котрі кажуть з вірою в серці: «Ми вже знаємо, ми осягнули, що добре і що праведне. Лихо тим, хто ще й досі шукає!»

Хоч яку шкоду заподіють злі, шкода від добрих — найшкідливіша!

Хоч яку шкоду заподіють паплюжники світу, шкода від добрих — найшкідливіша.

О брати мої, в серце добрих і праведних зазирнув колись той, хто сказав: «Це — фарисеї». Та його не зрозуміли.

Самі ж добрі та праведні й не повинні були його розуміти,— адже їхній дух у полоні чистого сумління. Глупота добрих незбагненно мудра.

Істина ж ось у чому: добрі мусять бути фарисеями, іншого їм не залишається!

Добрі мусять розпинати того, хто знаходить собі власну чесноту! Це безперечна істина!

А другим, хто відкрив їхню суть,— суть, серце й царство земне добрих і праведних,— був той, хто запитував: «Кого вони найдужче ненавидять?»

Найдужче вони ненавидять творця,— того, хто ламає скрижалі й давні цінності, поступовця, котрого вони обзивають переступником.

Адже добрі — не можуть творити, вони завжди початок кінця;

вони розпинають того, хто пише нові цінності на нових скрижалях, майбутнє — все людське майбутнє — вони приносять в жертву собі, розпинають його!

Добрі — завжди були початком кінця.

27

Брати мої, чи зрозуміли ви це слово? А також моє давнє слово про «останню людину»?