Розділ «Частина третя»

Така вже вдача всіх слабких, що вони завжди губляться на шляхах. Аж урешті їхня втома запитує: «Навіщо нам було колись ходити тими шляхами! Скрізь усе однакове!»

Їхній слух тішить, коли проповідують: «Ніщо не винагороджується! Ви не повинні чогось прагнути!» Але це ж проповідь рабської покори.

О брати мої, Заратустра свіжим вітром приходить до всіх здорожених, ще чимало носів чхатиме від нього!

Мій вільний подих проходить навіть крізь мури, залітає у в'язниці та ув'язнені розуми!

Жадання приносить волю, бо жадати означає творити,— цього навчаю я. І ви повинні вчитися тільки заради творіння.

Та навіть того, як учитися, вам слід спершу навчитися в мене,— добре навчитися! Хто має вуха, нехай слухає.

17

Ось вам човен — на тому боці він пристане, мабуть, до великого Нічого. Та кому хочеться сідати в це «мабуть»?

Ніхто з вас не хоче сідати в човен смерті? Тоді чому ж вам хочеться бути стомленими від світу?

Стомлені від світу! Ви ще навіть не зреклися його! Ви, як я бачу, ласі до всього земного, ще й закохані у власну земну втому!

Недурно у вас відвисла губа — на ній ще сидить невеличке земне бажання! А в очах,— хіба не плаває туман незабутньої земної втіхи?

На світі багато хороших винаходів, одні корисні, інші — приємні. Заради них варто любити світ.

А чимало винаходів такі ж удатні, як і жіночі груди: водночас корисні й приємні.

Ох ви, стомлені від світу! Ледачі до земного! Вас треба вишмагати! Лозиною слід пожвавити ваші ноги.

Бо, якщо ви не хворі й не віджилі нікчеми, від котрих стомився світ, то ви лукава ледач або ж злодійкуваті, сторожкі, ласі кішки. І якщо ви не хочете знову радісно бігти, то вам слід — щезнути!

Не варто намагатися лікувати невиліковних,— так учить Заратустра,— тому вам слід щезнути!

Однак треба мати більше мужності, щоб загинути, ніж аби зліпити новий вірш,— це знають усі лікарі й поети.

18

О брати мої, є скрижалі, створені втомою, і є скрижалі, створені гнилою ледаччю; хоч вони й промовляють однаково, та все ж хочуть, щоб їх неоднаково слухали.

Погляньте на цього спраглого! Лиш одна п'ядь залишилася йому до мети, та з утоми він, цей сміливець, вперто заліг у куряві!