Розділ «3.4. Моральна відповідальність педагога»

У суспільстві існують певні очікування від педагога щодо його дій. Такі "запити" характерні навіть для його власної совісті і він повинен дати на них відповідь. Учасники відносин відповідальності мають бути взаємно соціально активними, спрямованими на утвердження інтересів, цінностей і норм суспільства, діяти позитивно. Педагог є відповідальним настільки, наскільки він вільний і здатний впливати на розвиток суспільства, навколишнє педагогічне середовище та учнів. Те, що знаходиться поза сферою свободи, не може бути предметом відповідальності. Отже, міру моральної відповідальності педагога визначають: суспільно-історичні умови діяльності; реальна свобода; можливість вибору певного типу поведінки; мотиви і суспільна цінність учинків; поєднання сущого і належного; особистісні якості (обдарованість, темперамент, воля та ін.).

Педагогічна діяльність потребує не лише морального, а й правового урегулювання взаємин у системі: "учитель - учень", "учень - учень", "учитель - батьки" . Безвідповідальність у моральному плані, як правило, проявляється і в правовому, тобто в умовах педагогічної діяльності моральна та правова відповідальності становлять єдність. В освітніх правових актах діалектично поєднані загальні принципи моралі та права. Так, у Законі України "Про освіту" зазначено: "Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки".

У Законі України "Про освіту" (2003) щодо статусу педагога не передбачено вільного вияву ним думок, які б не підлягали правовій відповідальності.

Державою встановлено педагогічну відповідальність за скоєння правопорушень. До них належать правопорушення, пов'язані з недотриманням закону щодо державної політики та основних принципів освіти; організацією навчально-виховного процесу; низьким рівнем навчання; необ'єктивним оцінюванням знань учнів та студентів; приниженням національної гідності, зневагою принципу свободи СОВІСТІ тощо.

В умовах педагогічної діяльності притягнення до моральної відповідальності передбачає правову відповідальність особистості. У Кодексі законів про працю України (1971) зазначено, що вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку несумісне з продовженням цієї роботи.

Одночасно кількісна визначеність моральної і правової відповідальності виражена в обмеженні державою юрисдикції громадських органів влади й управління у сфері притягнення до адміністративної і матеріальної відповідальності педагогів.

В освітніх закладах здатність колективу морально відповідати є необхідністю і правовим моментом, що засвідчує ознаку колективізму, яка передбачає особи-стісний характер моральної відповідальності на основі глибокого засвоєння людиною культурних цінностей, моральних норм і ставлення до громадських справ, як до особистих. Неможливо індивідуальну моральну відповідальність педагога замінити колективною, і навпаки.

Межі як індивідуальної, так і колективної відповідальності повинні бути чіткими, оскільки неможливо відповідати за все однаково у моральному і правовому плані.

Морально-правова відповідальність педагога не виникає стихійно, оскільки потребує постійного і наполегливого виховання. Рушійною силою такого виховання є суперечності та їх творче розв'язання. На сучасному етапі розвитку суспільства та освіти окреслилися певні соціально-педагогічні, власне педагогічні та психологічні, або особистісні суперечності.

Соціально-педагогічні суперечності існують між:

- об'єктивними вимогами суспільства щодо високого рівня морально-правової відповідальності та суб'єктивним усвідомленням, сприйняттям цих вимог педагогом;

- постійним розвитком об'єктивних умов діяльності педагога і відносно застиглими морально-правовими нормами;

- офіційно-державною і соціально-громадською педагогікою (теорією навчання) як суперечність між свободою і необхідністю;

- змістом і формою у процесі виховання морально-правової відповідальності педагога;

- відносними кількісними і якісними змінами у процесі формування міри морально-правової відповідальності педагога;

- декларативними і гарантованими правами педагога;

- сутнісним і належним у процесі матеріальної і морально-правової оцінок праці педагога;

- перспективними і ретроспективними принципами виховання морально-правової відповідальності педагога.

Власне педагогічні суперечності з'являються між:

- метою і засобами морально-правового виховання відповідальності педагога;