Грошово-кредитна політика — це найважливіша складова частина макроекономічної політики, спрямована на досягнення ряду загальноекономічних завдань. Вона є сукупністю державних заходів у сфері кредитно-грошової системи. Грошово-кредитна політика здійснюється за допомогою специфічних інструментів, які поділяються на прямі і непрямі.
До прямих інструментів відносять:
• ліміти кредитування;
• пряме регулювання процентної ставки.
До непрямих інструментів відносять:
• операції на відкритому ринку;
• зміна норми обов'язкових резервів;
• зміна дисконтної ставки (ставки рефінансування).
Операції на відкритому ринку — купівля та продаж Центральним банком державних цінних паперів (облігацій). За допомогою операцій на відкритому ринку Центральний банк регулює величину грошової маси в економіці країни. Купуючи цінні папери, Центральний банк тим самим збільшує резерви комерційних банків, підвищує їхні кредитні можливості, розширюючи грошову пропозицію. Продаючи цінні папери, Центральний банк скорочує резерви комерційних банків, скорочує їхні кредитні можливості й грошову пропозицію.
Зміна норм обов'язкових резервів — метод впливу на величину банківських резервів, ключове поняття в обов'язкових резервних вимогах. Норма обов'язкових резервів встановлюється Центральним банком у відсотках від величини депозитів. Зміна норми обов'язкових резервів відбувається у двох основних формах: збільшення та зменшення.
У результаті збільшення норми обов'язкових резервів збільшуються обов'язкові резерви, скорочується кредитна активність комерційних банків, оскільки зменшується грошова пропозиція.
Зменшення норми обов'язкових резервів, навпаки, збільшує кошти для розширення кредиту, збільшує грошову пропозицію, стимулюючи тим самим кредитну активність комерційних банків.
Зміна дисконтної ставки — це зміна процентної ставки, за якою комерційні банки можуть позичати резерви в Центрального банку; здійснюється у формі підвищення або зниження дисконтної ставки.
У результаті підвищення дисконтної ставки росте процентна ставка, скорочується обсяг запозичення в Центрального банку, спричиняючи тим самим скорочення операцій комерційних банків з надання позичок. Комерційні банки, одержуючи дорогий кредит, самі збільшують свої ставки за позичками, внаслідок чого відбувається подорожчання кредиту взагалі.
Зниження дисконтної ставки, навпаки, полегшує одержання банківських кредитів, знижується процентна ставка, розширюються кредитні операції, збільшується грошова пропозиція.
Грошово-кредитна політика, що здійснюється Центральним банком, провадиться за допомогою дешевих або дорогих грошей.
Політика дешевих грошей властива в основному економічній кризі та безробіттю. Вона робить кредити дешевими і легкодоступними, збільшує грошову пропозицію, знижує процентну ставку, стимулює зростання інвестицій та ВВП. Політика дорогих грошей скорочує або обмежує зростання грошової маси в країні, знижує доступність кредиту, тим самим скорочує інвестиції, сукупні видатки й обмежує інфляцію.
Використовуючи названі інструменти кредитно-грошової політики, Центральний банк впливає на проміжні цілі: грошову масу, ставку відсотка, обмінний курс. Ці дії мають на меті досягнення кінцевих цілей кредитно-грошової політики.
Головна мета єдиної державної грошово-кредитної політики — стійке зниження інфляції й підтримка її на низькому рівні. Антиінфляційний характер грошово-кредитної політики, що проявляється в обмеженні грошової маси в обігу, містить загрози національним інтересам, блокуючи процеси збільшення кредитних ресурсів. Обмеження пропозиції грошей також зменшує попит на товарному, фінансовому й кредитному ринках, скорочує зайнятість і потенціал росту економіки.
Грошово-кредитна політика держави істотно впливає на такі макроекономічні індикатори, як валовий внутрішній продукт (ВВП), рівень цін і національний дохід та характеризується як один з основних напрямів економічної політики держави.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА“ на сторінці 4. Приємного читання.
