ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА

Економічна безпека

Грошово-кредитна політика — це найважливіша складова частина макроекономічної політики, спрямована на досягнення ряду загальноекономічних завдань. Вона є сукупністю державних заходів у сфері кредитно-грошової системи. Грошово-кредитна політика здійснюється за допомогою специфічних інструментів, які поділяються на прямі і непрямі.

До прямих інструментів відносять:

• ліміти кредитування;

• пряме регулювання процентної ставки.

До непрямих інструментів відносять:

• операції на відкритому ринку;

• зміна норми обов'язкових резервів;

• зміна дисконтної ставки (ставки рефінансування).

Операції на відкритому ринку — купівля та продаж Центральним банком державних цінних паперів (облігацій). За допомогою операцій на відкритому ринку Центральний банк регулює величину грошової маси в економіці країни. Купуючи цінні папери, Центральний банк тим самим збільшує резерви комерційних банків, підвищує їхні кредитні можливості, розширюючи грошову пропозицію. Продаючи цінні папери, Центральний банк скорочує резерви комерційних банків, скорочує їхні кредитні можливості й грошову пропозицію.

Зміна норм обов'язкових резервів — метод впливу на величину банківських резервів, ключове поняття в обов'язкових резервних вимогах. Норма обов'язкових резервів встановлюється Центральним банком у відсотках від величини депозитів. Зміна норми обов'язкових резервів відбувається у двох основних формах: збільшення та зменшення.

У результаті збільшення норми обов'язкових резервів збільшуються обов'язкові резерви, скорочується кредитна активність комерційних банків, оскільки зменшується грошова пропозиція.

Зменшення норми обов'язкових резервів, навпаки, збільшує кошти для розширення кредиту, збільшує грошову пропозицію, стимулюючи тим самим кредитну активність комерційних банків.

Зміна дисконтної ставки — це зміна процентної ставки, за якою комерційні банки можуть позичати резерви в Центрального банку; здійснюється у формі підвищення або зниження дисконтної ставки.

У результаті підвищення дисконтної ставки росте процентна ставка, скорочується обсяг запозичення в Центрального банку, спричиняючи тим самим скорочення операцій комерційних банків з надання позичок. Комерційні банки, одержуючи дорогий кредит, самі збільшують свої ставки за позичками, внаслідок чого відбувається подорожчання кредиту взагалі.

Зниження дисконтної ставки, навпаки, полегшує одержання банківських кредитів, знижується процентна ставка, розширюються кредитні операції, збільшується грошова пропозиція.

Грошово-кредитна політика, що здійснюється Центральним банком, провадиться за допомогою дешевих або дорогих грошей.

Політика дешевих грошей властива в основному економічній кризі та безробіттю. Вона робить кредити дешевими і легкодоступними, збільшує грошову пропозицію, знижує процентну ставку, стимулює зростання інвестицій та ВВП. Політика дорогих грошей скорочує або обмежує зростання грошової маси в країні, знижує доступність кредиту, тим самим скорочує інвестиції, сукупні видатки й обмежує інфляцію.

Використовуючи названі інструменти кредитно-грошової політики, Центральний банк впливає на проміжні цілі: грошову масу, ставку відсотка, обмінний курс. Ці дії мають на меті досягнення кінцевих цілей кредитно-грошової політики.

Головна мета єдиної державної грошово-кредитної політики — стійке зниження інфляції й підтримка її на низькому рівні. Антиінфляційний характер грошово-кредитної політики, що проявляється в обмеженні грошової маси в обігу, містить загрози національним інтересам, блокуючи процеси збільшення кредитних ресурсів. Обмеження пропозиції грошей також зменшує попит на товарному, фінансовому й кредитному ринках, скорочує зайнятість і потенціал росту економіки.

Грошово-кредитна політика держави істотно впливає на такі макроекономічні індикатори, як валовий внутрішній продукт (ВВП), рівень цін і національний дохід та характеризується як один з основних напрямів економічної політики держави.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Роль економічної безпеки в системі національної безпеки

  • Принципи економічної безпеки, її структура та рівні

  • Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України

  • Критерій та індикатори економічної безпеки

  • РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки

  • Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни

  • Управління та економічна безпека

  • Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави

  • Основні поняття

  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА
  • Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки

  • Оцінювання безпеки грошового обігу

  • Оцінювання безпеки інфляційних процесів

  • Валютна складова фінансової безпеки

  • Індикатори фінансової безпеки суспільства

  • Основні поняття в системі фінансової безпеки

  • Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері

  • ІНФОРМАЦІЯ -ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Поняття та класифікація загроз безпеки інформації

  • Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом

  • ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

  • Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці

  • КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Економічна злочинність

  • Корупція та наслідки її впливу на економіку України

  • Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці

  • ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

  • Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки

  • Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (МВС, СБУ, Митний комітет, податкова міліція)

  • Загальні положення діяльності підрозділів МВС для забезпечення економічної безпеки

  • Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності

  • Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами

  • Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів

  • Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки

  • Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами

  • Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки

  • Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів

  • Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки

  • Основні поняття

  • ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства

  • Управління економічними ризиками підприємства

  • Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства

  • БІБЛІОГРАФІЯ