Заробітна плата за погодинною формою нараховується за урочний час згідно з тарифною ставкою (погодинною, денною, місячною), встановленою з урахуванням кваліфікації працівника, характеру робіт, що виконуються.
Погодинна форма оплати праці застосовується у тих випадках, коли:
• часта зміна змісту та послідовність операцій не дозволяє встановити індивідуальну норму виробітку;
• немає потреби заохочувати збільшення випуску продукції (виконання робіт, послуг), або це може погіршити якість виробів;
• має місце жорстка регламентація витрат робочого часу безпосередньо технікою, технологією або організацією виробництва.
Погодинна форма оплати праці включає такі системи:
• просту погодинну;
• погодинно-преміальну.
Проста погодинна оплата праці працівників торгового підприємства проводиться залежно від їх кваліфікації та фактично відпрацьованого часу. Погодинна оплата праці керівників, спеціалістів та службовців проводиться за місячними та посадовими окладами (ставками), якщо ніщо інше не передбачене трудовою угодою.
Заробіток працівника розраховується як добуток погодинної тарифної ставки відповідного розряду на кількість відпрацьованих годин.
Просту погодинну оплату праці доцільно застосовувати до тих категорій працівників, де вимірювання виробітку неможливе або недоцільне. Основним недоліком цієї системи оплати є те, що працедавець не може вплинути на продуктивність праці працівника, відсутній контроль за використанням робочого часу, в працівників відсутні стимули до збільшення продуктивності праці.
Погодинно-преміальна система—це поєднання простої погодинної оплати з премією, яка виплачується за кількісні та якісні досягнення в роботі.
Преміювання може здійснюватися за: високу якість роботи, високий кількісний виробіток (продуктивність праці), темп приросту обсягу, досягнутий товарообіг, дотримання строків виконання робіт, економію матеріальних ресурсів, обережне поводження з машинами та обладнанням, уникнення товарних відходів, безаварійну роботу, запобігання нещасних випадків тощо.
Особливо важливо правильно визначити умови преміювання кожної категорії працівників із тим, щоб премія, що нараховується, була об'єктивною та соціально справедливою.
Існують різні підходи щодо встановлення розміру премій, однак найчастіше він визначається у відсотках до основної погодинної оплати.
З метою поєднання позитивних елементів відрядної та погодинної форми оплати праці, деякі торговельні підприємства застосовують безтарифну систему оплати праці. За цією системою заробітна плата всіх категорій персоналу визначається шляхом розподілу коштів, зароблених та призначених для оплати праці. Розподіл коштів (повний або частковий) на оплату праці в цілому на підприємстві між окремими працівниками проводиться ним самостійно залежно від:
—кваліфікаційного рівня працівника; — коефіцієнта трудової участі в роботі; —ступеня виконання нормативних завдань; —кількості відпрацьованих годин; —інших самостійно визначених факторів.
Кваліфікаційний рівень працівника визначається за кожним членом трудового колективу (бригади) як частка відділення фактичної плати за попередній період на мінімальний рівень заробітної плати на цьому підприємстві за той же період.
Коефіцієнт трудової участі встановлюється за підсумками роботи в період, за який сплачується заробітна плата. Перелік показників, що встановлюється при визначенні коефіцієнта трудової участі, встановлюється трудовим колективом.
Різновидом бригадної системи оплати праці є контрактна система, яка передбачає укладення строкового договору між працедавцем та окремими працівниками на виконання певної роботи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підтема 3. Система організації оплати праці“ на сторінці 2. Приємного читання.
