Такий підхід до оцінки товарних запасів обумовлює потребу виділення: —запасів товарів регулярного поповнення (надходження) та витрат: —запасів товарів регулярного поповнення, але сезонного використання; —запасів періодичного поповнення (як правило, цільового призначення); —запасів регулярного та нерегулярного поповнення, регулярного та нерегулярного використання.
5. Залежно від попиту на споживчі товари. Товарні запаси залежно від відповідності попиту поділяють на запаси, що відповідають чи не відповідають попитові. До останніх належать неходові, залежані та завезені понад норму товари.
Неходові—це товари, які не відповідають якісним параметрам споживчого попиту в даному місці та в даний час.
До залежаних належать товари, які довгий час знаходяться без руху на складах підприємств, які частково втратили свою якість та морально застаріли. Формування цих запасів, як правило, обумовлено завозом товарів без урахування обсягу та структури споживчого попиту.
Завезені понад норму товари — це такі, що не відповідають кількісним параметрам споживчого попиту на певному територіальному сегменті споживчого ринку. Реалізація цієї групи товарних запасів можлива за умови регіональної диверсифікації діяльності або в наступні часові періоди за активної рекламної компанії.
6. Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства.
. Ці товарні запаси можуть за певною мірою умовності бути представлені двома частинами:
• змінною, розмір якої обумовлюється розміром та динамікою товарообороту підприємства;
• умовно-постійною, розмір якої не залежить від зміни товарообороту підприємства. До другої частини відносять товарні запаси в межах асортиментного представницького набору товарів, що мають постійно знаходитися в торговельній мережі підприємства. їх розмір обумовлюється встановленим асортиментним переліком товарів, розмірами торговельної площі підприємства, формою торговельного обслуговування.
До товарних запасів, розмір яких не залежить від обсягів товарообороту підприємства, відносять також товарні запаси цільового призначення.
• 7. Залежно від моменту та характеру оцінки. Виділяють:
– запаси на початок (вхідні), що характеризують розміри, які фактично склалися на початок звітного чи планового періоду;
– вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фактично склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);
– середні товарні запаси, які характеризують середній обсяг наявних товарних запасів протягом певного періоду та розраховують за середньою арифметичною чи середньою хронометричною;
планові (прогнозовані) товарні запаси, які підприємство планує або очікує забезпечити на певну дату.
8. Залежно від відповідності нормативу. Щодо встановленого нормативу виділяють запаси в межах нормативу та понаднормативні.
Потреба нормування як однієї з функцій управління запасами обумовлена тим, що недостатній обсяг товарних запасів призводить до порушення ритму продажу, неотримання належного обсягу товарообороту та прибутку підприємства, формування незадоволеного попиту населення.
Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призводить до "замороження" оборотних коштів підприємства, зростання втрат і витрат обігу, зниження ефективності використання матеріальних ресурсів. Оцінка розмірів запасів у позиції дотримання нормативу потрібна для обґрунтування оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства, його стратегії і тактики у формуванні та управлінні товарними запасами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підтема 5. Характеристика товарних запасів та основні етапи їх формування“ на сторінці 3. Приємного читання.
