Повне задоволення розумних потреб обмежується недостатнім рівнем розвитку виробництва матеріальних благ і відмінностями в доходах окремих груп населення.
Критерії розумного споживання на кожному етапі розвитку суспільства знаходять свій прояв у суспільних і особистих потребах. Суспільні потреби включають найбільш глобальні, докорінні, перспективні зміни потреб особистості. Особисті потреби охоплюють передусім найближчі, тимчасово розрізнені інтереси. Саме в такому сприйнятті вони відрізняються від суспільних потреб.
Для прогнозування структури споживання важливим є визначення величини середньодушової потреби на підставі норм та нормативів, аналізу тенденцій у споживанні та виявлення факторів, які визначають раціональну структуру споживання і роль кожного з них у формуванні потреб.
Споживання здійснюється за рахунок фонду оплати праці й за рахунок суспільних фондів споживання. Якщо фонд оплати праці розподіляється між окремими працівниками, на підставі трудового еквіваленту (відповідно до кількості й якості затраченої праці), то матеріальні та духовні блага з суспільних фондів споживання розподіляються відповідно до потреб і безпосередньо пов'язані з участю у створенні сукупного суспільного продукту.
Основним джерелом зростання споживання є збільшення реальних доходів населення, які залежать від зростання валового внутрішнього продукту.
Споживання є основним показником оцінки матеріального добробуту, який з покращенням умов праці та житлово-побутових умов сприяє зростанню працездатності й поліпшенню культурного рівня людей.
Важливе місце слід відвести формуванню потреб. Аналіз структури споживання дає можливість вивчити переваги одних потреб над іншими, які підкреслюють необхідність споживання, виходячи з конкретних економічних умов.
Виділяють такі структури споживання, в яких перше місце займає харчування. У межах цієї групи виділяють напої та тютюн, встановлюють їх частку в загальному споживанні й окремо в харчуванні.
Самостійною агрегованою групою є споживання непродтоварів: одягу, тканин, взуття, меблів, предметів культурно-побутового призначення, будівельних матеріалів, різних послуг. Слід зазначити, що переважна частина витрат у споживанні припадає на харчування та соціально-побутові послуги.
Розрізняють товарне і нетоварне споживання. Та маса товарно-матеріальних цінностей, які проходять стадію купівлі-продажу, становить товарне споживання. В кінцевому результаті воно представлене роздрібним товарооборотом. За такими продуктами харчування, як картопля, овочі, м'ясо, яйця, фрукти тощо має місце і нетоварне споживання. Воно здійснюється за рахунок надходження їх із особистих підсобних господарств, присадибних та дачних ділянок. Ця продукція переважно не проходить стадії купівлі-продажу.
Основні тенденції розвитку народного споживання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підтема 2. Споживання і купівельна спроможність населення“ на сторінці 2. Приємного читання.
