Розділ «1.2. Концептуальні засади сценарного аналізу»

Сценарний аналіз як методологічна основа передбачення

Формально під об'єктом передбачення розуміють складну систему з людським фактором, якою може бути компанія, підприємство, галузь промисловості або країна загалом, що об'єднує певний соціум (людину чи будь-які соціальні групи) з технологічним, екологічним, економічним та іншими компонентами, характерними для таких систем.

Прийняття рішень щодо майбутньої поведінки складних систем з людським фактором пов'язане з низкою особливостей. Передусім ці системи можуть бути піддані зовнішнім впливам та обмеженням - законодавчим, політичним, економічним та ін. Системи з людським фактором містять підсистеми різної природи зі складними взаємозв'язками як кількісного, так і якісного характеру. їхнє функціонування відбувається згідно з багатьма різними цілями, що у більшості випадків конфліктують між собою.

Для складних систем з людським фактором характерні суттєві невизначеності даних та інформації, їхній поведінці властиві ризики. Експертні судження (оцінки) щодо їхніх якісних характеристик завжди мають суб'єктивний характер. Водночас щодо поведінки таких систем у майбутньому потрібно приймати конкретні рішення у вигляді сценаріїв і стратегій їхнього розвитку.

Сьогодні немає універсальних і всеосяжних підходів та методів для передбачення поведінки в майбутньому складних систем із людським фактором і пов'язаних із цією поведінкою подій та явищ, а є лише спроби побудови можливих сценаріїв їхньої реалізації. Для розв'язання таких проблем використовують як якісні, так і кількісні за своєю природою методи у складній людино-машинній процедурі. При цьому часто не враховують переваг й недоліків кожного із застосовуваних методів, особливостей досліджуваної системи, топології взаємних зв'язків між її внутрішніми елементами, характеру (кількісного або якісного) інформації, що циркулює в системі, суперечностей між критеріями і цілями, на множині яких розв'язують задачу, рівнів невизначеності інформації та інших аспектів.

Вплив людського фактора на результати передбачення спричиняє значну суб'єктивність цієї процедури через поєднання в передбаченні як об'єктивних знань, так і суб'єктивного ставлення людини до предмета дослідження. Експерт, який бере участь у передбаченні, виражає свою думку у вигляді суб'єктивної оцінки, однак при цьому він повинен максимально спиратися на об'єктивні знання. Водночас погляд у майбутнє зумовлює необхідність робити певні припущення, займатися творчістю. Зближення об'єктивних знань і творчих припущень експертів в інтерактивній людино-машинній процедурі дає змогу підвищити достовірність і практичну користь сценаріїв розвитку досліджуваних процесів, явищ і подій.

Побудова таких сценаріїв може бути забезпечена з допомогою універсальної сукупності засобів та підходів, названої "методологія сценарного аналізу", що є комплексом математичних, програмних, логічних і організаційних засобів та інструментів для визначення послідовності застосування окремих методів, взаємозв'язків між ними і загалом для формування самого процесу передбачення.

Структурно-логічна схема та основні етапи сценарного аналізу

Перший етап

Для попереднього вивчення проблеми аналізують її характерні ознаки, визначають напрями (фокуси або платформи) досліджень, формують найважливіші критерії та цілі. Методи, які використовують при цьому, за своєю суттю та організаційними формами є простими, але їхнє коректне застосування має суттєве значення, оскільки втрата важливої інформації на цьому етапі призведе до значних помилок і невиправданих витрат під час виконання всього комплексу робіт зі сценарного аналізу. Для етапу попереднього вивчення проблеми характерні два основні методи.

Метод сканування використовують під час першого "осмислення" проблеми в широкому діапазоні (фокусі) ідей і підходів, які можна застосувати для її розв'язання. Зазвичай його застосовують для попереднього вивчення нових проблем, щодо яких відсутній досвід практичного розв'язування.

Процедура, на якій ґрунтується цей метод, така:

1) створення групи експертів - фахівців у широкій галузі, до якої може бути зарахована досліджувана проблема;

2) генерація кожним експертом ідеї щодо способу розв'язання розглянутої проблеми або принаймні опис можливих підходів до її розв'язання. Думки експертів оформляють у вигляді анотацій концептуального характеру. Ідеї, сформульовані експертами, не обговорюють, іноді перевагу надають анонімному способу висловлення і накопичення їхніх міркувань;

3) розглядання особами, які повинні приймати рішення (частина з них може належати до групи експертів), усіх анотацій експертів з метою кластеризації (поділу на групи) усіх згенерованих ідей і міркувань;

4) відбір особами, які приймають рішення, із усієї множини кластерів т. зв. конструктивних кластерів, які вивчають і використовують на подальших етапах передбачення.

Метод мозкового штурму призначений для глибокого та інтенсивного вивчення проблеми у вузьких напрямах, діапазонах чи фокусах ідей і підходів. Процедуру методу мозкового штурму можна звести до таких кроків:

1) формування проблеми в заданому вузькому фокусі (вузьке формулювання задачі або вузька платформа);

2) створення групи експертів - фахівців у вузькій сфері знань відповідно до сформульованої проблеми;

3) генерування експертами за умов обмеженого часу і заданого переліку критеріїв множини ідей та підходів до розв'язання проблеми для певного діапазону можливих рішень і віднесення їх до часової перспективи дослідження. Обговорення сформульованих ідей, виходячи з їхніх переваг і недоліків, не проводять. Іноді роботу експертів організовують в анонімному режимі, щоб забезпечити незалежність міркувань кожного з них;