Розділ «3.6. Інтеграційні перспективи асеан»

Рис 3.1. Економічні показники АСЕАН, ЄС, Меркосур і НАФТА (а - ВВП у 2006 р., млрд доларів США, за ПКС; б-динаміка реального ВВП, %; в - обсяг торгівлі в 2006 р., млрд доларів США; г - населення, 2006 р., млн осіб)

Інтеграція з міжнародними ринками товарів і послуг значно посилилась із другої половини 80-х років XX ст., і країни Південно-Східної Азії почали відчувати перевагу глобалізації. З кінця 90-х років XX ст. офіційні ініціативи АСЕАН були направлені на зміцнення відносин із країна-ми-сусідами та посилення внутрішньо регіональної інтеграції.

Частка АСЕАН (1,5%) у світовій торгівлі е низькою, хоча в динаміці вона зросла більше ніж удвічі (рис. 3.2). АСЕАН+3 (Японія, Китай, Південна Корея) демонструє значно вищу питому вагу (5,8%), за 1980-2006 р. вона підвищилася майже вдвічі. У загальному обсязі торгівлі регіону на АСЕАН припадає 26%, на АСЕАН+3 - 29%, але в динаміці їх частка зростала значно повільніше - відповідно в 1,4 та 1,1 раза, що свідчить про посилення взаємозалежності всередині інтеграційного угруповання та розширення торговельних зв'язків із найвпливовішими краї-нами-сусідами.

Рис 3.2. Динаміка питомої ваги регіональної торгівлі АСЕАН і АСЕАН+3 у світовій торгівлі (а) та у загальній внутрішньорегіональній торгівлі (б)

Інший шлях лібералізації торгівлі полягає в утворенні експортно-технологічних зон, у яких експортери чи виробники експортної продукції можуть отримати переваги від вільної торгівлі на імпорт товарів. Ці зони не лише сприяють збільшенню обсягів торгівлі, а й пропонують стимули для іноземних виробників у вигляді податкових канікул для залучення екепортоорієнтованих прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Причому більшість країн Східної Азії із середини 80-х років XX ст. пом'якшили політику залучення таких інвестицій на державному рівні.

Лібералізація ПІІ розпочалася зі створення в АСЕАН інвестиційної зони в 1998 р., яка забезпечує та координує інвестиційне співробітництво, доступ до ринків і національний режим усіх галузей. Незважаючи на те що лібералізація ПІІ, як і торгівлі, супроводжувалася загостренням регіональних та глобальних суперечностей, багато країн Східної Азії у 80-90-ті роки XX ст. підписали двосторонні інвестиційні договори щодо стимулювання ПІІ. Сукупна кількість таких договорів за період 1980-2002 рр. збільшилася з 33 до 418; найбільше з них припадало на Китай (107), Малайзію (67), Південну Корею (62) та Індонезію (56). Загалом у світі станом на 2002 р. було підписано 2181 двосторонній інвестиційний договір, у т. ч. країнами, що розвиваються, -1745, що відповідно у 12,1 і 10,8 рази більше порівняно з 1980 р. Як правило, такі договори передбачали лібералізацію режиму ПІІ та їх захист.

Важлива роль у формуванні зони вільної торгівлі та інвестиційної зони АСЕАН належить двостороннім відносинам між Японією та Сінгапуром, які були оформлені комплексним договором у 2002 р. Він охоплює не лише лібералізацію руху товарів та послуг, а й торговельну, інвестиційну допомогу та економічну кооперацію.

Азійська криза прискорила розвиток інвестиційних процесів у АСЕАН. Із 1998 р. основна увага її учасників приділена створенню сприятливого інвестиційного клімату в регіоні та підтриманню конкурентоспроможності товарів за рахунок зняття інвестиційних бар'єрів і лібералізації інвестиційної політики на основі підписання договорів. Водночас, якщо порівняти розвиток інвестування й торгівлі, то реалізація інвестиційних ініціатив здійснюється відносно повільно.

Великі розміри ринку АСЕАН і кількість споживачів, а також його економічний потенціал є привабливими для інвесторів з огляду на можливість отримання прибутку. Однак важливе значення має те, чи інтеграція принесе стабільність і конкурентоспроможність регіону. Саме тому поточний стан інтеграційних процесів у Південно-Східній Азії залежить від розв'язання таких основних проблем:

- слабкість інституціональної основи для імплементації різних ініціатив;

- відставання макроекономічних та монетарних координаційних заходів від інших форм кооперації і недостатня стабільність у регіоні;

- відірваність регіональної інтеграції і внутрішніх реформ один від одного.

Надходження ПІІ в Східну Азію сприяє регіональній економічній інтеграції. Основними інвесторами цього регіону є корпорації промислово розвинутих країн (рис 3.3).

Рис. 3.3. Географія ПІІ в АСЕАН, 2007 р.

Майже 56% обсягу ПІІ АСЕАН, який у 2007 р. загалом становив 63,3 млрд доларів США, було залучено Із ЄС, Японії та СІЛА. Серед учасників АСЕАН за 2007 р. період найбільша частка залучених ПІІ із усіх джерел припадала на Сінгапур (40,0%), Таїланд (17,8%) і Малайзію (13,3%). Характерно, що економічні інтереси ЄС-15, США та Японії щодо експорту ПІІ зосереджені в економіці Сінгапуру, Малайзії та Таїланду.

Збільшуються ПІІ Китаю в економіку АСЕАН, переважно в обробну промисловість та фінансовий сектор Сінгапуру,

В'єтнаму, Малайзії, загальний обсяг яких у 1995-2007 pp. становив понад 3 млрд доларів США. У ці самі галузі за цей період активно надходили ПО з Гонконгу (3,6 млрд доларів США) і Тайваню (4,7 млрд доларів США). Загалом із зовнішніх та внутрішніх джерел у економіку країн - учасниць АСЕАН - було залучено 417,5 млрд доларів США ПІІ за 1995-2007 pp., із них 78% припадало на Сінгапур, Таїланд і Малайзію.

Надходження ПІІ до країн Східної Азії, у т. ч. до АСЕАН, були нерівномірними, що зумовлено такими чинниками: коротким періодом стагнації кінця 80-х - початку 90-х років XX ст., пов'язаної з економічним спадом у світі; фінансовими кризами 1997-1998 pp. та 2007-2008 pp.; погіршенням світової економічної кон'юнктури на початку XXI ст.; наслідками терористичних актів у США (2001), що спричинило зниження обсягів інвестицій.

Пріоритетними галузями вкладення ПІІ в АСЕАН є торгівля, обробна промисловість, фінансове посередництво і послуги, частка яких у загальному обсязі в 1999-2007 pp. становила відповідно 30,4,20,3 і 7,3%. Вибір саме цих галузей для інвестування характерний як для країн конкуруючої тріади (США, ЄС, Японія), так і для країн - учасниць АСЕАН - у внутрішньорегіональному інвестуванні. Діапазон інвестиційних вкладень у 1999-2007 pp. становив: у галузі обробної промисловості АСЕАН - від 35,9 млрд доларів США (ЄС) до 1,2 млрд доларів США (США); у фінансове посередництво й послуги, у т. ч. страхові, - від 15,5 млрд доларів США (ЄС) до 5,9 млрд доларів США (Японія); у торгівлю - від 11,8 млрд доларів США (ЄС) до 2,6 млрд доларів США (країни АСЕАН). Із загального обсягу 62,9 млрд доларів США ПІІ, вкладених упродовж 1995- 2007 pp. у торгівлю АСЕАН, 44% припадало на Японію та Велику Британію. Сферою особливої уваги інвесторів ПІІ в АСЕАН є також електронна індустрія Малайзії та Сінгапуру, де частка ПІІ у цю галузь відносно загальної кількості залучених ПП у промисловість перевищує 50%.

Особливість розширення інвестиційної зони АСЕАН полягає в перерозподілі ПІІ між країнами - учасницями Асоціації (рис. 3.4).