Розділ «3.6. Інтеграційні перспективи асеан»

- гармонізацію інституціонального механізму реалізації регіонального режиму управління, особливо в державному секторі;

- створення можливості розбудови і підтримки секторів, які ініціюють інституціональні зміни в напрямі досягнення гармонізації.

У своїй практичній діяльності країни АСЕАН особливо стимулюють сферу економіки, де співробітництво поширюється на торгівлю, митну справу, стандарти, Інвестиції, а також сільське й лісове господарство, навколишнє середовище, науку, технологію та соціальний розвиток.

Найважливішими етапами діяльності Асоціації можна вважати:

-1977 р. - рішення про формування зони преференційної торгівлі, прийняте на II саміті в Куала-Лумпурі (Малайзія);

-1992 р. - рішення про створення зони вільної торгівлі АФТА (ASEAN Free TYade Agreement), прийняте на IV саміті в Сінгапурі;

-1998 р. - початок формування зони вільних інвестицій в межах АСЕАН.

Економічна інтеграція в АСЕАН розпочалась із виробничого співробітництва. Група експертів ООН на чолі з О. Робінсоном запропонувала 13 проектів створення спільних промислових підприємств у галузі машинобудування й хімічної промисловості для зацікавлених країн-учасниць, які були схвалені Асоціацією. Мета реалізації цих проектів - максимальне використання власних природних ресурсів і забезпечення задоволення потреб країн-учасниць у продовольстві, сировині, деяких видах готової промислової продукції за рахунок поділу праці. Однак проекти було виконано лише частково через взаємні фінансові труднощі. Вони завершилися створенням двох заводів з виробництва мінеральних добрив в Індонезії та Малайзії. На двосторонній основі, за рахунок залучення приватного капіталу, в АСЕАН було побудовано спільний агропромисловий комплекс Сінгапуру і Таїланду на таких умовах поділу праці: Сінгапур здійснює поставки сільськогосподарських машин, хімічної продукції, а Таїланд вирощує рис, кукурудзу, овочі, добуває морепродукти.

Важливого значення для подальшого розвитку промислової кооперації набуло рішення про формування зони преференційної торгівлі АСЕАН (1977), незважаючи нате що преференції поширювались на невелику кількість товарів (20, пізніше 71), які не переважали у взаємному товарообігу країн (їхня питома вага становила менше 5%). Ця форма інтеграційних зв'язків стала поштовхом до поступового формування зони вільної торгівлі АФТА. Основним інструментом реалізації ідеї створення зони преференційної торгівлі стала Угода про єдиний ефективний преференційний тариф (Common Effective Preferential Tariff - CEPT). АФТА (початок дії - січень 1993) охоплює усі види промислової і сільськогосподарської продукції з різними термінами завершення лібералізації і збереження вилучень (п. 2-3 положень СЕРТ).

Відповідно до положень СЕРТ усі товари поділено на такі групи:

1) товари, рівень тарифів на які підлягає зниженню за прискореним чи звичайним графіком (фармацевтична продукція, дерев'яні меблі, цемент, рослинні масла, мінеральні добрива, продукція зі скла та кераміки, електроніка, ювелірні вироби, текстиль, пластмаса, целюлоза, мідні катоди, дорогоцінне каміння та вироби з нього, гумові та шкіряні вироби);

2) товари, що не підлягають лібералізації, бо є важливими для забезпечення інтересів національної безпеки, захисту суспільної моралі, життя й здоров'я людей, флори, фауни, а також становлять художню, історичну й археологічну цінність (1036 позицій -1,61% усіх товарних позицій СЕРГ);

3) товари, які не підлягають лібералізації тимчасово, оскільки зниження тарифів на них протягом 7 років не є доцільним через внутрішньо економічні причини (9674 позиції-15,04% СЕРТ у 2000 р.; надалі планується поступове зменшення переліку цих товарів);

4) сільськогосподарська сировина-т. зв. чутливі товари, які спочатку були повністю виключені зі схеми СЕРТ. Однак у 1995 р. було визначено особливі умови зниження тарифів на різні групи цих товарів. Для шести основних країн АСЕАН установлено термін лібералізації торгівлі в цій групі - 2010 р., для В'єтнаму - 2013 р., для Лаосу і М'янми - 2015 р., для Камбоджі - 2018 р. '

Досягнення АСЕАН у лібералізації торгівлі було зафіксовано в Договорі про торгівлю товарами, підписаному на XIV самміті АСЕАН у березні 2009 року в Таїланді. Станом на 1.01.2009 р. імпортне мито на 80% товарів було скасовано, знято тарифи на імпорт усіх інформаційних і комунікаційних продуктів. Мито на товари, що належать до переліку інтеграційних пріоритетів, знизилося до межі 0%, а на всі інші товари митний тариф для АСЕАН-6 і М'янми, Лаосу та В'єтнаму становить 5% і менше (для Камбоджі цей тариф діє на 80% товарного асортименту). У першій групі товарів на окремі види продукції для АСЕАН-4 діє митний тариф, що не перевищує 7% і буде скасований до 2018 р.

У Договорі про торгівлю товарами визначено, що імпортне мито на товари першої групи буде знято для АСЕАН-6 до 2010 р., для АСЕАН-4-до 2015 р. (за винятком деяких товарів). Для товарів другої групи встановлене поетапне зменшення імпортного мита з кінцевою датою зняття - 2010 р., а для третьої групи -2012 р. Четверта група товарів має свої особливості поступового зниження та зняття імпортного мита від 5 до 0%: 2010 р. - для АСЕАН-6, 2013 р. - для В'єтнаму, 2015 р. - для Лаосу і 2017 р. - для Камбоджі (термін лібералізації скорочено на один рік). Незважаючи на графік, для В'єтнаму імпортне мито на цукор буде знижено від 5 до 0 % вже у 2010 р.

Зниження тарифів на торгівлю усередині блоку не захищає від впливу дезінтегруючих чинників (юридично оформлені зобов'язання, економічна нерівність країн, обмеження на пересування робочої сили тощо), а також не може розв'язати проблем зовнішньої торгівлі АСЕАН. Однак упровадження безмитної торгівлі в межах Асоціації, за оцінками експертів, стимулює надходження іноземних інвестицій для виробництва й подальшого експорту товарів до країн-учасниць.

До створення АСЕАН торгівля між її учасниками була несуттєвою, але завдяки успішному застосуванню схеми СЕРТ вона збільшилася з 43,7 млрд доларів США у 1993 р. до 879,3 млрд доларів США у 2008 р., що свідчить про зміцнення співробітництва та розширення інтеграційних зв'язків (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Економічні показники країн АСЕАН (2008)

Найбільша частка у внутрішньо регіональному експорті АСЕАН у 2008 р. припадала на Сінгапур - 42,0%, Малайзію - 20,9% і Таїланд - 16,4%. За 2000-2008 рр. частка експорту всередині АСЕАН збільшилася лише з 24 до 27,6% загального експортного обсягу учасників Асоціації. Це пояснюється розвитком двосторонніх зовнішньоторговельних зв'язків поза Асоціацією і нижчим економічним потенціалом нових учасників АСЕАН (Камбоджі, Лаосу, М'янми та В'єтнаму). Сільське господарство донині є провідною галуззю економіки Камбоджі, Лаосу та М'янми: його питома вага у структурі ВВП становить від 40 до 50%, а зайнятість у цій галузі сягає 70-80% населення. Основними продуктами їхнього експорту є рис і цукор. Серед інших експортних товарів - морські продукти, лісоматеріали, нафтопродукти. Особливістю сучасної структури експорту Камбоджі та Лаосу стала переорієнтація від експорту сировинних товарів до експорту одягу, частка якого у загальному обсязі експорту Камбоджі становить 85,5%, Лаосу - 77,5% (для порівняння - М'янми - 39,5%, В'єтнаму -15,1%).