Розділ «3.6. Інтеграційні перспективи асеан»

Характерною ознакою зовнішньої торгівлі чотирьох нових учасників АСЕАН є помітні зміни її географічних напрямків. У 1990-2002 рр. частка експорту в зовнішній торгівлі АСЕАН-4 щодо аналогічного показника АСЕАН-10 збільшилася з 2,14 до 5,11%, але відчутніше підвищилася питома вага ринків Японії, ЄС та США в імпорті товарів із АСЕАН-4. Так, частка експорту Камбоджі на ринок США збільшилася за вказаний період із 0 до 60%, тоді як на ринок ЄС - лише з 5 до 24%. Ці два ринки становили 84% експорту Камбоджі, де переважали одяг та взуття. Для Лаосу ці зміни були такими: 0,1 і 0,7% та 9,4 і 28,5%; для В'єтнаму - 0 і 15% та 6,8 і 24,2%; для М'янми - 2,3 і 13,2% та 6,9 і 13,8%.

Поясненням таких змін можуть бути взаємоприйняті двосторонні договори, у яких закладено менші розміри мита або зміна квоти. Наприклад, після підписання двостороннього торговельного договору між США та В'єтнамом у грудні 2001 року розмір мита зменшився від 40 до 3%, що збільшило експорт в'єтнамського текстилю, взуття та морських продуктів до США. Крім того, у 1994 р. США зняли ембарго в торгівлі з В'єтнамом. Унаслідок таких дій імпорт США із В'єтнаму підвищився від 210 млн доларів США у 1995 р. до 2,6 млрд у 2002 р. Схожа ситуація була у торговельних відносинах між США та Камбоджею.

Звичайно, двосторонні торговельні договори мають негативні наслідки. Так, після підписання двостороннього договору із США В'єтнам був змушений відкрити для американських корпорацій свій енергетичний, фінансовий і телекомунікаційний ринок, оскільки США все ще не визнавали його економіку ринковою.

Питома вага кожної країни - учасниці АСЕАН - у загальному обсязі торгівлі визначає її статус і впливає на масштаби торговельної інтеграції. Від початку формування зони АФТА центральні позиції у внутрішньо регіональній торгівлі належать Сінгапуру та Малайзії. На ці дві країни у 2008 р. припадало 66,8% із 94,3% внутрішньо регіонального експорту АСЕАН-6. Нижчою є питома вага цих країн у загальному обсязі зовнішнього експорту АСЕАН-10 (22,1% для Сінгапуру і 22,8% для Малайзії). Наприклад, частка експорту М'янми у зовнішній торгівлі - 41,8%, а у внутрішньо регіональній - 1,6%, однак М'янма вступила до АСЕАН лише 1997 р., і зниження митних тарифів до 5% для неї відбулося у 2008 р., а встановлення нульового тарифу в торгівлі очікується у 2015 р.

Особливо відчутними проблеми в зовнішній торгівлі АСЕАН із позаблоковими країнами стали після азійської фінансової кризи 1997-1998 рр., коли торговельні партнери та інвестори почали переходити на ринки Індії та Китаю. У той час основними експортними ринками для АСЕАН були США, ЄС, Японія та Південна Корея. Однак через сповільнення темпів економічного зростання у США та ЄС, а також унаслідок економічного спаду в Японії експорт із країн Асоціації в ці держави скорочувався. Тому країни АСЕАН були змушені шукати нові ринки збуту своєї продукції або пропонувати вигідніші умови торгівлі.

У 2002 р. було підписано рамкову угоду з Китаєм про створення зони вільної торгівлі до 2010 р., згідно з якою від 1995 р. почалося зниження митних тарифів у двосторонній торгівлі з їх повним скасуванням до 2015 р. За підрахунками економістів, це дасть змогу створити загальний ринок із 1,7 млрд населення, 2 трлн доларів США ВВП та 1,23 трлн доларів США товарообігу. Обсяг експорту з АСЕАН до Китаю може збільшитися на 48%, а експорт із Китаю - на 55%.

Станом на 2008 р. загальний товарообіг АСЕАН із Китаєм становив 191,5 млрд доларів США (85,5 млрд доларів США - експорт до Китаю та 106 млрд доларів США імпорт з Китаю). За обсягами імпортованих товарів до АСЕАН Китай має другу позицію після Японії, максимально до неї наближаючись. З урахуванням потенційної ЗВТ АСЕАН та Китай можуть сподіватися на третю сходинку після ЄС і НАФТА за обсягами товарообігу.

Аналогічну угоду про створення ЗВТ було підписано між АСЕАН, Індією та Японією. У 2002 р. обсяг індійського експорту в країни АСЕАН становив лише 8% від загального обсягу експорту країни (4,8 млрд доларів США), а обсяг двосторонньої торгівлі Індії з АСЕАН - менше 10 млрд доларів США. У 2008 р. обсяг двосторонньої торгівлі сягнув 47,3 млрд доларів США, у т. ч. індійського експорту - 30, 1 млрд доларів США, чому сприяло зниження тарифів на товари у 2006 р. та послуги й інвестиції у 2007 р. До 2011 р. за умовами двосторонніх угод планується створити повноцінну ЗВТ між Індією та АСЕАН.

Підписання двосторонніх торговельних угод здійснювалося з метою збалансувати зростаюче економічне домінування Китаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні за рахунок зміцнення зв'язків із великими ринками, зокрема Індії. Крім того, нові ринки Китаю та Індії були використані АСЕАН для послаблення залежності її учасників від експорту до США, країн Європи та Японії. Так, якщо у 2008 р. частка внутрішньо регіональної торгівлі АСЕАН становила 28,4%, то частка АСЕАН-10 разом з Китаєм, Гонконгом, Тайванем, Південною Кореєю та Японією у загальному обсязі торгівлі АСЕАН досягала 57,9%, а з урахуванням торгівлі з Індією, Пакистаном та Австралією - 65,9%.

Отже, АСЕАН розширює межі зовнішньої торгівлі в Південній Азії та поглиблює економічну взаємодію у Східній Азії. Причому обсяги торгівлі за межами АСЕАН перевищують обсяги внутрішньо регіональної торгівлі.

Частка внутрішньо регіональної торгівлі Східної Азії-15 в загальній торгівлі регіону Східної Азії за період понад 28 років збільшилася з 35 до 58%, або на 66,9%, тоді як для АСЕАН-10 цей показник підвищився з 18 до 28,4%, або на 57,8% (табл. 3.6).

Таблиця 3.6. Внутрішньорегіональна торгівля

Примітка:

* Східна Азія-15 охоплює АСЕАН-10, Китай, Гонконг, Тайвань, Південну Корею та Японію.

Торговельна інтеграція в Східній і Південно-Східній Азії має певні особливості, пов'язані з високим індексом торговельної інтенсивності3 в АСЕАН-10 - з 2000 р. приблизно 4,1 порівняно з 2,5 у НАФТА та 1,7 у ЄС-15. Це підтверджує, що регіональна економічна інтеграція у Східній Азії за показником торговельної інтенсивності має доволі високий і порівнювальний рівень із ЄС та НАФТА. Водночас торгівля між країнами Східної Азії розвивалася швидко, але не за рахунок внутрішньо регіональних торговельних зв'язків, отже, східно-азійські країни підтримують свою експортну конкурентоспроможність за рахунок торгівлі за межами регіону.

Перевага використання індексів торговельної інтенсивності щодо показника питомої ваги в торгівлі полягає в забезпеченні контролю за показником регіонального обсягу у світовій торгівлі і нині є кращою одиницею виміру інтегрованості економік усередині регіону. При цьому характерно, що саме невеликі регіональні угруповання, як АСЕАН-10, мають високі індекси торговельної інтенсивності.

Розширенню торгівлі в Східній Азії сприяють двосторонні договори поза межами АСЕАН, основою яких є лібералізація імпортного режиму за рахунок зниження тарифних і нетарифних бар'єрів. Особливо активно цей процес відбувався протягом 80-90 років XX ст. Так, Гонконг і Сінгапур практикують по суті вільний режим торгівлі. Малайзія на початку 80-х років XX ст. мала відносно низькі середньозважені тарифи, які наприкінці 90-х років становили: на сировинні товари - 10%, промислові вироби - 5,5%, на іншу продукцію - 5,8%. Високі середньозважені тарифи на початку 80-х років XX ст. застосовували Індонезія і Таїланд (від 14 до 35% на різні товарні групи). Упродовж наступних двадцяти років Індонезія стрімко знижувала митні бар'єри, зупинившись на ставки 2,8% для сировинних, 6,6% - промислових товарів і 5,4% - для іншої продукції. Політика Таїланду була пов'язана із хвилеподібним зменшенням тарифів, які становили: для сировини 7,7%, для індустріальних виробів -10,1% і для інших товарів - 9,7%. Особлива тарифна політика характерна для Китаю, де середні розміри тарифів на початку 80-х років XX ст. сягали 50%, а на початку XXI ст. зупинилися на рівні 15%.

Нетарифні методи регулювання у більшості країн Східної Азії наприкінці XX - на початку XXI ст., за винятком Китаю, також були спрямовані на зниження торговельних бар'єрів.

Політика країн Східної Азії передбачає зменшення тарифних і нетарифних обмежень переважно на імпортні напівфабрикати, що, зрештою, сприяє виробництву продукції на експорт. Ця система має такий самий ефект для збільшення обсягів експорту продукції, як і зони вільної торгівлі.

Порівняння основних показників АСЕАН з показниками інших регіональних угруповань свідчить про її суттєве відставання за обсягами ВВП і торгівлі, але АСЕАН має значні переваги за чисельністю населення та темпами зростання ВВП, що відображає її сильний регіональний потенціал (рис. 3.1).