Розділ «4.5. Управління фінансовими ресурсами в системі органів Державного казначейства»

Єдиний казначейський рахунок - це кореспондентський рахунок Державного казначейства України, відкритий у Національному банку України, на якому акумулюються кошти платників податків, розпорядників бюджетних коштів та інших клієнтів, а інформація про конкретно здійснені операції з ними, їхня економічна суть відображається на рахунках, відкритих для їхніх власників на відповідному рівні органів Державного казначейства.

Таке визначення віддзеркалює суть централізованої моделі роботи єдиного казначейського рахунку.

Доцільно зазначити, що функціонування системи органів Державного казначейства України за умови створення ЄКР на центральному рівні враховує наведені нижче принципові особливості:

- операції з грошовими коштами всієї системи органів Державного казначейства здійснюються тільки на центральному рівні через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України;

- інформація про здійснення платежу доводиться до відповідного обласного управління Державного казначейства через платіжну систему Національного банку України, з якого через внутрішню платіжну систему - до відділення Державного казначейства, де територіально перебуває відповідний клієнт;

- отримання на центральному рівні в режимі реального часу фінансової звітності, в тому числі балансу виконання бюджету.

Із запровадженням цієї схеми проходження платежів змінюються напрямки потоків інформації. Основним завданням центрального офісу ДКУ буде оперативне управління потоками бюджетних коштів шляхом:

- встановлення дозволу на їх використання;

- визначення правил на здійснення платежів у випадку невиконання дохідної частини бюджету.

Інформація про рух бюджетних коштів та їх використання "поширюватиметься" з нижчих рівнів (районного, обласного) у Державне казначейство через внутрішню платіжну систему. На підставі отриманої інформації, аналізу виконання бюджету та прогнозу надходжень Державне казначейство ухвалюватиме рішення про встановлення лімітів на обласному рівні та переадресування частини коштів на підкріплення іншим областям.

До позитивних моментів цього впровадження потрібно віднести можливість:

- доступу для центрального апарату Державного казначейства ресурсів, які зараз обліковуються на 28 кореспондентських рахунках обласних управлінь Держказначейства;

- перерозподілу ресурсів, з урахуванням фактичної потреби в них на відповідній території в межах єдиного казначейського рахунку;

- уникнення зустрічних грошових потоків між доходами державного бюджету, які акумулюються на відповідній території, та витратами розпорядників бюджетних коштів;

- спрямування на видатки загального фонду Держбюджету всіх наявних (бюджетних і небюджетних) ресурсів, які обліковуються в системі обліку Державного казначейства (у тому числі коштів суб'єктів господарювання, фондів, які обслуговуються Державним казначейством);

- оперативного здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів на підставі обліку їх зобов'язань в органах казначейства.

У результаті застосування новітніх технологій у впровадженні єдиного казначейського рахунку створено передумови для переходу від екстенсивного розвитку Державного казначейства до інтенсивного [7].